З глибоким сумом повідомляємо про загибель ще одного Героя, солдата Миколи Сергійовича ВОЙТЕНКА, який навіки пішов у вічність, захищаючи Україну. Його мужність і самовідданість назавжди залишаться в наших серцях.

Микола Войтенко народився 18 листопада 1978 року у місті Сміла. Він здобув освіту в загальноосвітній школі №5 та професійно-технічному училищі №12 (нині Смілянський ЦППРК). Його професійний шлях був пов’язаний з будівництвом. Микола брав участь у зведенні церкви «Блага Вість», реставрації сходів місцевого музею, а також виконував роботи з будівництва магазинів та укладання тротуарної плитки. Його золоті руки та майстерність завжди викликали повагу.

Микола був людиною, яка щиро любила життя, мала багато друзів і завжди вирізнявся добротою, порядністю та життєрадісністю. Він був люблячим батьком, надійним чоловіком, турботливим братом та вірним другом. Його втрата – це непоправна рана для його родини та близьких.

З початком повномасштабного вторгнення, Микола без вагань долучився до лав територіальної оборони свого міста. 21 лютого 2023 року він став добровольцем Збройних Сил України. Він служив як оператор взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини ЗСУ, демонструючи відвагу та професіоналізм.

З 8 вересня 2024 року рідні Миколи Войтенка втратили з ним зв’язок, і він вважався зниклим безвісти. На жаль, ДНК-експертиза підтвердила найстрашніші побоювання – загибель героя. Трагедія сталася внаслідок танкового та артилерійського обстрілу позицій підрозділу противником у Волноваському районі, Донецької області.

Ми висловлюємо найщиріші співчуття дружині, сину, брату, всім рідним та близьким Миколи. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться з нами.

Ми дякуємо тобі, воїне, за захист, за твою честь і доблесть. Твоя жертва не буде марною. Вічна пам’ять і слава Герою!

Миколу Войтенка поховали на Алеї Слави Загреблянського кладовища в місті Сміла.