24-річний Роман Шев`яков, військовослужбовець 57-ї окремої мотопіхотної бригади, став ветераном війни у молодому віці. Під час боїв на Харківщині він отримав важке поранення, що призвело до ампутації правої ноги. Незважаючи на це, Роман мужньо адаптується до нових реалій, опановуючи протез і вчачись жити по-новому. Його історія – це приклад незламності духу та прагнення до повноцінного життя навіть після важких випробувань. Він не втрачає мрій і демонструє надзвичайну стійкість перед обличчям життєвих труднощів. Ця історія надихає та показує, що сила волі та бажання жити можуть подолати будь-які перешкоди. Роман активно працює над відновленням, вдосконалюючи навички користування протезом, і планує своє майбутнє. Його боротьба є свідченням мужності та витривалості, а його оптимізм у такій складній ситуації заслуговує на захоплення. Ця історія не тільки про війну, але й про життя, про те, як людина може відновитися і знайти нові сенси після травми, повертаючись до активного життя та реалізації своїх планів. Його шлях до нового життя з протезом є потужним нагадуванням про цінність кожного дня і про те, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло та надію. Роман продовжує боротися за своє майбутнє, незважаючи на протез, і його приклад надихає багатьох. Його життя після поранення — це свідчення сили людського духу. Він вчиться жити по-новому, і його історія – це символ незламності.