Інфаркт міокарда – це гостре, загрозливе для життя, порушення кровопостачання ділянки серцевого м’яза. Це призводить до його пошкодження або, в найгіршому випадку, до загибелі клітин міокарда. Цей стан є одним із найпоширеніших та найбільш небезпечних проявів ішемічної хвороби серця, що щорічно забирає тисячі життів. Розуміння причин та факторів ризику інфаркту є ключовим для його профілактики та збереження здоров’я серця. Завчасне виявлення цих факторів дозволяє вжити необхідних заходів для попередження розвитку інфаркту міокарда або мінімізувати його руйнівні наслідки, забезпечуючи кращу якість та тривалість життя.

1. Нерегульовані (незмінні) фактори ризику

Ці фактори є невід’ємною частиною індивідуальних особливостей організму і не піддаються прямому впливу чи зміні. Однак знання про їхню наявність є надзвичайно важливим для своєчасної діагностики та розробки індивідуальної стратегії профілактики інфаркту міокарда. Розуміння цих ризиків дозволяє лікарям та пацієнтам бути більш пильними щодо стану серцево-судинної системи.

• Вік: ризик розвитку інфаркту міокарда суттєво зростає з віком. Зазвичай, для чоловіків підвищена небезпека починається після 45 років, а для жінок – після 55 років, що пов’язано зі змінами в гормональному фоні та станом судин.
• Стать: чоловіки частіше страждають від серцевих нападів у молодому та середньому віці порівняно з жінками, що пояснюється відсутністю захисної дії жіночих гормонів естрогенів у чоловіків.
• Спадковість: наявність серцево-судинних захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або інфаркт міокарда, у близьких родичів (батьки, брати, сестри) значно підвищує ризик розвитку аналогічних проблем у нащадків. Генетична схильність відіграє важливу роль.

2. Регульовані (змінні) фактори ризику

Ці чинники є найбільш впливовими, оскільки вони безпосередньо залежать від способу життя людини та її підходу до власного здоров’я. На відміну від нерегульованих факторів, ці можна і потрібно контролювати та модифікувати для суттєвого зниження ризику виникнення інфаркту міокарда та інших серцево-судинних захворювань. Активні дії у цих напрямках є основою ефективної профілактики.

• Паління: вважається однією з головних причин ураження судин і серця, оскільки токсичні речовини тютюнового диму руйнують стінки артерій, сприяючи утворенню атеросклеротичних бляшок. Відмова від паління значно знижує ризик.
• Гіпертонія (підвищений артеріальний тиск): хронічно високий тиск створює надмірне навантаження на серце та судинні стінки, що з часом призводить до їхнього пошкодження і збільшує ймовірність інфаркту міокарда.
• Підвищений рівень холестерину: особливо «поганого» холестерину (ліпопротеїнів низької щільності, ЛПНЩ), який є основним компонентом атеросклеротичних бляшок, що звужують судини і можуть повністю їх закупорити.
• Цукровий діабет: порушення обміну глюкози негативно впливає на всі судини організму, включаючи коронарні артерії, роблячи їх більш вразливими до утворення бляшок і пошкоджень.
• Ожиріння і метаболічний синдром: надмірна вага та особливо абдомінальне ожиріння значно збільшують навантаження на серце, сприяють розвитку гіпертонії, діабету та дисліпідемії, що сукупно підвищує ризик інфаркту міокарда.
• Фізична неактивність: малорухливий спосіб життя послаблює серцево-судинну систему, сприяє набору ваги, підвищенню тиску та рівня холестерину, зменшуючи її здатність ефективно реагувати на стресові ситуації.
• Неправильне харчування: дієта з великою кількістю насичених та трансжирів, надлишком солі, цукру та оброблених продуктів безпосередньо впливає на рівень холестерину, артеріальний тиск та вагу, підвищуючи ризик серцевих захворювань.
• Хронічний стрес: тривала психоемоційна напруга може викликати спазми судин, підвищення артеріального тиску та серцебиття, а також сприяти запальним процесам, що негативно позначається на здоров’ї серця.

3. Психосоціальні чинники

Окрім традиційних факторів ризику, важливу роль відіграють також психосоціальні аспекти. Недостатня соціальна підтримка з боку родини, друзів чи суспільства, тривалі депресивні стани, хронічне безсоння, надмірна тривожність, а також відчуття самотності та ізоляції – усе це створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему і може значно підвищити ймовірність розвитку інфаркту міокарда. Важливо приділяти увагу ментальному здоров’ю як частині загальної профілактики.

Профілактика інфаркту міокарда

Щоб ефективно попередити інфаркт міокарда, необхідно дотримуватися комплексу профілактичних заходів, спрямованих на корекцію змінних факторів ризику. Це дозволить значно покращити стан серцево-судинної системи та зменшити ймовірність виникнення серцевого нападу. Профілактичні заходи включають:

• регулярну фізичну активність: мінімум 30 хвилин помірної інтенсивності щодня, наприклад, швидка ходьба, плавання або їзда на велосипеді, що зміцнює серцевий м’яз;
• контроль артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози в крові: регулярні медичні огляди та дотримання рекомендацій лікаря для підтримки цих показників у нормі;
• повну відмову від паління та надмірного вживання алкоголю: ці шкідливі звички є одними з найнебезпечніших для серцево-судинної системи;
• здорове, збалансоване харчування: дотримання дієти DASH або середземноморської дієти, яка передбачає велике споживання овочів, фруктів, цільних зерен, нежирних білків та корисних жирів;
• своєчасне звернення до лікаря при появі будь-яких симптомів, що можуть свідчити про проблеми з серцем, таких як біль у грудях, задишка, втома.

Пам’ятайте, зберегти своє серце здоровим – це інвестиція у ваше довголіття та якість життя. Дбайте про себе щодня!

Завідувач Березанським відділенням    Володимир ПАВЛОВЕЦЬ

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим 🙂

« повернутися