Інфаркт міокарда: Розуміння Факторів Ризику та Стратегії Профілактики

Інфаркт міокарда — це критичний стан, що характеризується гострим порушенням кровопостачання серцевого м’яза, яке призводить до некрозу або загибелі його ділянки. Це один із найнебезпечніших та, на жаль, найпоширеніших проявів ішемічної хвороби серця. Розуміння та усвідомлення факторів ризику є ключовим для ефективної профілактики розвитку інфаркту та мінімізації його можливих, часто руйнівних, наслідків для здоров’я та якості життя. Знання цих чинників дає змогу вчасно вжити заходів і зберегти здоров’я серця.

1. Нерегульовані (незмінні) фактори ризику інфаркту міокарда

Ці фактори є непідвладними прямому впливу людини, однак їхнє знання дозволяє лікарям та пацієнтам своєчасно оцінити підвищений ризик та розпочати превентивні заходи.

• Вік: Загроза інфаркту міокарда значно зростає з віком. Для чоловіків критичним вважається період після 45 років, а для жінок — після 55 років, що часто пов’язано зі зміною гормонального фону після менопаузи.
• Стать: Чоловіки загалом частіше страждають від інфарктів у молодшому та середньому віці порівняно з жінками, хоча після менопаузи ризики для обох статей вирівнюються.
• Спадковість: Наявність випадків серцево-судинних захворювань, таких як інфаркт міокарда або інсульт, у близьких родичів (батьки, брати, сестри) у ранньому віці (до 55 років у чоловіків, до 65 років у жінок) суттєво підвищує особистий ризик. Генетична схильність відіграє значну роль.

2. Регульовані (змінні) фактори ризику інфаркту міокарда

На відміну від нерегульованих, ці чинники безпосередньо залежать від способу життя, повсякденних звичок та стану здоров’я, і, що найважливіше, їх можна ефективно контролювати та коригувати. Зміни у цих аспектах можуть значно знизити ризик інфаркту.

• Паління: Куріння є одним із найпотужніших факторів ризику, що призводить до системного ураження судин і серця. Нікотин та інші токсини звужують судини, підвищують артеріальний тиск та сприяють утворенню тромбів.
• Гіпертонія (підвищений артеріальний тиск): Постійно високий артеріальний тиск створює надмірне навантаження на серце та призводить до пошкодження стінок судин, сприяючи розвитку атеросклерозу.
• Підвищений рівень холестерину: Особливу небезпеку становить підвищений рівень “поганого” холестерину (ліпопротеїнів низької щільності – ЛПНЩ), який є основною причиною утворення атеросклеротичних бляшок у судинах, що звужують їх просвіт.
• Цукровий діабет: Порушення обміну глюкози, характерне для цукрового діабету, негативно впливає на всі судини організму, роблячи їх більш вразливими до атеросклерозу та інших ушкоджень.
• Ожиріння та метаболічний синдром: Надмірна вага, особливо абдомінальне ожиріння, значно збільшує навантаження на серце, сприяє розвитку гіпертонії, діабету та дисліпідемії, що сукупно підвищує ризик інфаркту.
• Фізична неактивність (малорухливий спосіб життя): Відсутність регулярних фізичних навантажень послаблює серцево-судинну систему, сприяє набору ваги, підвищенню тиску та рівня холестерину.
• Неправильне харчування: Дієта з великою кількістю насичених жирів, трансжирів, надмірним споживанням солі, цукру та оброблених продуктів безпосередньо сприяє розвитку атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань.
• Хронічний стрес: Довготривала психоемоційна напруга може викликати спазми судин, підвищення артеріального тиску та прискорене серцебиття, що створює додаткове навантаження на серце.

3. Психосоціальні чинники, що впливають на здоров’я серця

Окрім вищезгаданих, психосоціальні чинники також відіграють значну роль у розвитку серцевих патологій. Недостатня соціальна підтримка, тривалі депресивні стани, безсоння, надмірна тривожність та інші форми психоемоційного дистресу можуть негативно впливати на серцеве здоров’я, підвищуючи ризик розвитку інфаркту.

Комплексна Профілактика інфаркту міокарда: Ваш Шлях до Здорового Серця

Для ефективного запобігання інфаркту міокарда та збереження здоров’я серця, необхідно інтегрувати в повсякденне життя низку профілактичних заходів:

• Регулярна фізична активність: Щонайменше 30 хвилин помірних кардіонавантажень більшість днів тижня (наприклад, швидка ходьба, плавання, їзда на велосипеді).
• Постійний контроль артеріального тиску, холестерину та глюкози: Важливо регулярно проходити медичні огляди та, за потреби, дотримуватися призначеного лікування.
• Відмова від паління та надмірного вживання алкоголю: Це одні з найефективніших кроків для покращення серцево-судинного здоров’я.
• Здорове та збалансоване харчування: Перевага повинна надаватися свіжим фруктам, овочам, цільнозерновим продуктам, нежирним білкам та здоровим жирам. Рекомендуються дієтичні підходи, такі як дієта DASH або середземноморська дієта.
• Управління стресом: Використання технік релаксації, йоги, медитації, достатній сон та позитивні соціальні взаємодії допоможуть знизити рівень стресу.
• Своєчасне звернення до лікаря: При появі будь-яких підозрілих симптомів (біль у грудях, задишка, нездужання) негайно зверніться за медичною допомогою.

Збережіть своє серце — дбайте про себе щодня, адже профілактика є найкращим лікуванням.Завідувач Миколаївського РВ Алла ГОНДЕРА