Російські пропагандистські ресурси вкотре вдалися до маніпуляцій, намагаючись посварити українців з найближчими союзниками. У соціальних мережах та анонімних Telegram-каналах почали поширювати неправдиве звернення, нібито від польської влади. Згідно з цим фейком, поляки нібито заявили: «Ми не готові допомагати далі, — єдиний спосіб подякувати нам — Львів».

Ідея, яку намагаються просунути дезінформатори, полягає в тому, що Польща нібито прагне «забрати Львівщину» та вимагає від України проведення референдуму про приєднання до її території. Це повна вигадка, оскільки жодних офіційних заяв подібного змісту від польської влади не надходило. Польські дипломати, урядовці та незалежні експерти одностайно спростовують цю інформацію, наголошуючи, що це спроба сіяти недовіру між українським і польським суспільствами.

Подібні вкиди є частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на розкол союзів, дискредитацію міжнародної підтримки України та створення ілюзії «втоми» партнерів від допомоги. Вони розраховані на емоційний ефект та використання історичних стереотипів для розпалювання ворожнечі. Експерти закликають: у разі появи подібних «сенсаційних» повідомлень завжди перевіряйте інформацію у кількох надійних джерелах, особливо коли йдеться про теми, що можуть вплинути на відносини між державами.

Як захиститися від російських фейків та пропаганди
У часи війни інформація стає не менш важливою зброєю, ніж зброя на фронті. Російська пропаганда щодня намагається впливати на свідомість українців — відкрито брехнею, напівправдою або емоційними маніпуляціями. Щоб не стати жертвою інформаційних атак, варто дотримуватися кількох правил.

1. Перевіряйте джерело інформації.
* Довіряйте лише офіційним ресурсам, перевіреним медіа та організаціям з доброю репутацією.
* Якщо новина з’явилася лише в анонімних Telegram-каналах чи на сторінках без авторів і контактів — імовірність фейку зростає в рази.
2. Звіряйте факти в кількох джерелах.
* Справжні новини зазвичай підтверджують одразу кілька незалежних джерел.
* Якщо інформація існує тільки в одному місці, особливо з «ексклюзивними» фото чи скриншотами — це привід для сумнівів.
3. Звертайте увагу на емоційне забарвлення.
* Пропаганда часто використовує гучні заголовки, перебільшення, драматичні або образливі слова, щоб викликати гнів чи страх.
* Якщо новина змушує вас одразу «горіти» від емоцій — зробіть паузу і перевірте факти.
4. Пам’ятайте про старі події під новим соусом.
* Російські фейки часто «оживляють» давні новини, змінюючи дати, контекст або додаючи неправдиві деталі.
* Перед тим як повірити — перевірте, чи не йдеться про стару історію, яку видають за свіжу.
5. Критично ставтеся до фото та відео.
* Зображення легко підробити або вирвати з контексту.
* Користуйтеся інструментами зворотного пошуку (Google Images, TinEye), щоб перевірити, де й коли вперше з’явився матеріал.
6. Не поширюйте сумнівні новини.
* Навіть репост із коментарем «це, мабуть, фейк» допомагає пропаганді розганяти повідомлення.
* Якщо сумніваєтесь — краще утримайтеся від публікації.
7. Використовуйте фактчек-ресурси.
* В Україні працюють організації, які професійно перевіряють інформацію, наприклад: StopFake, VoxCheck, Detector Media.

Пам’ятайте: пропаганда розрахована на те, щоб посварити українців між собою, з союзниками та посіяти недовіру до держави. Найкращий захист — критичне мислення, перевірка фактів і стриманість у поширенні неперевіреної інформації.