Ось і добіг кінця сезон у Національній хокейній лізі. Ми отримали захопливий сиквел минулорічного хіта – продовження драматичної історії, що складалася з семи напружених епізодів.

Цього разу епізодів було шість. Кажуть, продовження часто поступаються оригіналу. Проте, цей фінал, хоч і коротший, анітрохи не слабший.

Три матчі завершилися в овертаймі, з’явилися нові герої, чиїсь ставки на суперзірок не спрацювали, а дехто припустився серйозних помилок.

Тут було все: кривава різанина у стилі Тарантіно, моторошна загадковість Лінча, трагічна глибина Аронофскі та магічна симетрія Андерсона. А окремі епізоди з безглуздими вилученнями, міні-бійками та словесними баталіями між воротарями ще на розминці нагадували скетчі від “Кварталу 95”.

Замість сухої аналітики та статистики, хочеться відзначити геніальність генменеджера “Пантерз” Білла Зіто (обміни Маршанда і Джонса), тактику Пола Моріса (форчек!) і злагодженість усієї команди.

Спорт і кіно – речі різні, але цей фінал вимагає особливого погляду.

“Флорида” та “Едмонтон” подарували нам не просто протистояння, а справжній фільм. Саме через цю призму “Чемпіон” розгляне вирішальну серію Кубка Стенлі-2025.

Головна роль. Бред Маршанд

Бред Маршанд

Getty images

Бред Маршанд, відомий як “пацюк”, завжди був неоднозначною фігурою. Його ненавиділи вболівальники інших команд, але обожнювали фанати “Бостона”, якому він віддав 15 років. Тепер Маршанда любитимуть і в Санрайзі.

37-річний ветеран продемонстрував дивовижний шарм у фінальній серії, закинувши 6 шайб у вирішальних матчах! Його голи – це справжні витвори мистецтва: перехоплення, спринт, фінт, обман – і ГОЛ!

Деніел Дей-Льюїс у “Нафті”, Роберт Де Ніро в “Таксисті”, Ф. Мюррей Абрагам в “Амадеї” і Бред Маршанд у серії з “Едмонтоном” – це Absolute Cinema.

Найкраща другорядна роль. Усі ланки Флориди

У спорті кажуть: “Дисципліна важливіша за талант”. Перемога “Пантерз” – чергове тому підтвердження.

У рейтингу найкращих гравців обох команд перші місця, можливо, зайняли б Макдевід, Драйзайтль і Бушар з “Ойлерз”, але наступні сім і більше місць беззастережно належать гравцям “Флориди”.

Глибина складу – ось головна перевага “Пантерз”, і цей фінал став яскравою демонстрацією цього.

У кожному матчі, окрім Маршанда, знаходився герой, який брав ініціативу на себе. Барков тероризував п’ятак, Ткачак не піддавався на провокації, Райнхарт