Пристолична ОТГ
Штучний інтелект в освіті Київщини: Навчання майбутнього
Надихаючий фінал: Цифровий хаб Київщини зі штучного інтелекту
В Щасливському академічному ліцеї відбувся надихаючий фінал освітнього цифрового хабу Київщини зі штучного інтелекту, що став важливим стартом для майбутнього покоління. Коли вчителі навчаються новому – це завжди початок нової епохи в освіті.
В епоху цифрових технологій, коли штучний інтелект змінює світ, педагоги не можуть залишатися осторонь. Успішне завершення освітнього цифрового хабу зі штучного інтелекту для вчителів Пристоличної громади, які прагнуть вивести навчання на новий рівень, є яскравим прикладом цього. Сьогодні ми не просто завершуємо освітній цифровий хаб зі штучного інтелекту, а відкриваємо новий етап для шкільної спільноти.
Ідея створення хабу зародилася в Щасливському академічному ліцеї і була підтримана вчителями Дударківського та Великоолександрівського ліцеїв, сусідніми громадами, Пристоличним центром професійного розвитку педагогічних працівників та КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів». Цей хаб став платформою для досліджень, експериментів та професійного зростання вчителів, готових до творчої роботи з сучасними учнями.
Протягом тижнів інтенсивних тренінгів, дискусій та практичних занять, учасники курсу переосмислювали роль вчителя в епоху, коли штучний інтелект здатен швидко надавати відповіді та писати есе. Ми не просто обговорювали майбутнє – ми його будували.
За рік роботи хабу було зруйновано бар’єри між технічними та гуманітарними дисциплінами. Педагоги вчилися використовувати інструменти штучного інтелекту, розробляли власні сценарії уроків з віртуальними асистентами та створювали цифрові моделі для пояснення складних тем. Не маючи попереднього досвіду, вчителі активно вчилися, дивувалися та розбиралися в нових технологіях.
Ми зрозуміли, що штучний інтелект не замінює вчителя, а доповнює його, як калькулятор допомагає в арифметиці або мікроскоп – у вивченні мікросвіту. Людська емпатія, інтуїція та натхнення залишаються незамінними.
Від слів «я не знаю» ми перейшли до «я зможу». Освіта майбутнього починається не з технологій, а з готовності до їх освоєння. Ми довели, що звичайна школа може стати інноваційним простором, що готує до майбутнього. І це наша найбільша перемога.


