ПСЖ завтра вдруге за п’ять років зіграє у фіналі Ліги чемпіонів, що робить нинішній паризький проєкт найуспішнішим в історії клубу.

Розберемось, хто такі катарські шейхи, як вони з’явилися у Франції та їхній вплив на футбол.

З чого все почалося?

У 2005 році в Досі заснували Qatari Sports Investments – державну інвестиційну компанію для розширення участі Катару в спорті й розвагах.

Населення емірату – 3 млн, з яких лише 11% є громадянами. Решта – трудові мігранти. Катар володіє третіми за величиною запасами газу після Росії та Ірану.

Навіщо їм спорт?

Катар прагнув диверсифікувати доходи на випадок занепаду нафтогазового сектору, або покращити імідж країни, де нема політичних свобод і гендерна нерівність.

Вже у 2006-му Катар провів Азійські ігри, витративши 3 млрд євро.

У 2010 році відбулася зустріч Ніколя Саркозі, спадкоємця еміра Катару Таміма бін Хамада аль-Тані та Мішеля Платіні. Голосували за право проведення чемпіонатів світу у 2018-му та 2022-му. Усі очікували перемоги Росії та США.

Платіні був прихильником США, але за 9 днів УЄФА проголосував за Катар – і він переміг.

Через 7 місяців Qatari Sports Investments (QSI) за 70 млн євро викупили кризовий ПСЖ – улюблений клуб Саркозі.

За місяць син Платіні Лоран став генеральним директором Burdda – катарської компанії спортивного одягу.

Яким був Парі Сен-Жермен?

На той момент у руїнах.

У 1991-2005 роках ПСЖ фінансував Canal+, що вилилося у зародження Ле Класік та перемогу в Кубку Кубків-1996.

Свій останній проєкт телевізійники заклали на початку 2000-х, привізши Роналдіньйо, Окочу, Анелька, але він не вистрілив.

Їхнє місце зайняли забудовники із Colony Capital, але клуб деградував. У 2008-му парижани врятувалися від вильоту завдяки дублю Амара Дьяне.

Разом з тим, вони здобули Кубок французької ліги – і це тому опинилися на шляху Динамо у Кубку УЄФА.

Кияни їх тоді розтрощили.

В Парижі чекали такого результату. Поки забивав Бангура, дві групи ультрас ПСЖ билися між собою, втрутився Саркозі й розпустив Boulogne Boys.

Грали тоді за парижан Клод Макелеле, Людо Жюлі, Пегі Люїндюла. Головною зіркою був Мевлют Ердінч.

QSI починали з нуля.

Як будували гегемона?

Грішми.

У перше ж трансферне вікно ПСЖ витратив 107 млн євро – більше, ніж за 6 років разом взятих.

Кевін Гамейро, Мілан Бішевац, Сальваторе Сірігу, Жеремі Менез, Блез Матюїді, Момо Сіссоко, Хав’єр Пасторе, Дієго Лугано.

Хто з них став легендою ПСЖ?

Один Матюїді.

Париж працював так на трансферному ринку до ЧС-2022.

Станом на 2025-й, шейхи купили ПСЖ новачків на 2,2 млрд євро – це не рахуючи зарплат. Неймар отримував 200 тисяч євро бонусу за те, що підходив поаплодувати уболівальникам.

Також на рахунку ПСЖ найдорожчі трансфери – 222 млн за Неймара і 180 млн за Мбаппе.

Вони змінили гру.

У Франції майже зникла інтрига. В часи шейхів лише тричі інші клуби ставали чемпіонами – Монпельє-2011, Монако-2016 та Лілль-2021.

Слід шейхів на трансферному ринку – до Неймара 100 млн платили за Бейла й Погба, а після – за Гріліша й Жоау Фелікса. Це інфляція, спровокована нафтодоларами.

Ліга чемпіонів ніяк не підкорялась.

Хто такий Насер Аль-Хелаїфі?

Очільник QSI і катарської футбольної експансії.

Насер не шейх, а син ловця перлів. Розумний, має освіту. Грав у теніс.

До футболу стосунку не мав, тому розбирався в процесі – через це ПСЖ страждав від рішень більше за