Хай стогін й плач стражденної землі
Досягне хмар, і сонця, й неба, й Бога.
Йдуть в небеса щодня сини мої
Життя лишаючи на фронтових дорогах.

По всій Україні гримлять вибухи й свистять кулі.
Страшна звістка стукає у двері, викликаючи розпач і невгамовний біль у душах рідних та близьких, серця справжніх Героїв завмирають, як сама Україна, яка потопає в жалобі за своїх синів.
Сьогодні, 07 серпня 2025 року, минає перша річниця з дня загибелі нашого земляка, борщів’янина, Володимира ПАКУЛЯКА, жителя міста Борщева.
Володимир вважався зниклим безвісти. Рідні шукали, вірили і надіялись, що він живий, можливо поранений, можливо в полоні… але, на жаль, Володимир загинув захищаючи рідну землю.
Доземний уклін та наша безмежна вдячність Воїну Світла за його хоробрість у боротьбі з окупантом, за силу духу та синівську любов до України.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя Володимира ПАКУЛЯКА.
Вшануймо сьогодні світлу пам’ять про кожного загиблого Героя та згадаймо їх у молитвах.
🕯ПАМ’ЯТАЄМО…
🙏МОЛИМОСЬ…
🥲СУМУЄМО…