Сьогодні Україна вшановує пам’ять ЛОБОДИ Олександра Вікторовича, чиє життя стало прикладом незламної мужності та самовідданості. Він народився 8 лютого 1982 року у мальовничому місті Ізюм на Харківщині. З дитинства Олександр Лобода вирізнявся особливою силою духу, непересічною працьовитістю та глибокою турботою про свою родину. Він був не просто добрим другом, а й вірним товаришем, якого завжди поважали та цінували за його непохитну відданість справі та принципову справедливість. Його життя було тісно пов’язане з рідною землею, яку він любив понад усе.

Коли у 2014 році розпочалася війна на сході України, Олександр Лобода без вагань став на захист Батьківщини. Він долучився до лав Збройних Сил України, продемонструвавши справжній патріотизм. Олександр брав активну участь в антитерористичній операції (АТО) та операції Об’єднаних сил (ООС), де відзначився як відважний воїн. Під час виконання бойових завдань він отримав важке поранення, яке могло б зламати будь-кого. Проте навіть це випробування не змогло підірвати його незламного духу та волі до боротьби за вільну Україну.

Доля готувала Олександру Лободі ще одне жорстоке випробування – страшні роки окупації рідного Ізюма. Він пережив нелюдські катування та приниження, двічі опиняючись у ворожих «підвалах». Цей період став перевіркою на міцність, яку він витримав з дивовижною стійкістю. Попри те, що через отримані поранення Олександр був звільнений від мобілізації, його серце завжди прагнуло повернутися на передову. Він не міг залишатися осторонь, коли його країна потребувала захисту.

У серпні 2024 року, попри всі труднощі та ризики, Олександр Лобода знову долучився до Сил оборони України. Цей крок став прикладом справжньої, безмежної мужності та відданого патріотизму для всіх його побратимів. Своєю самовідданою працею, своїм незламним характером він надихав воїнів поруч, був для них справжньою опорою та джерелом наснаги. Олександр Лобода розумів, що боротьба за свободу є найвищою цінністю.

4 листопада 2024 року, під час виконання надзвичайно важливого бойового завдання на передньому краї у Запорізькій області, Олександр Лобода загинув смертю Героя. Він віддав найдорожче, що мав – своє життя – за свободу, незалежність та мирне майбутнє України. Його героїчний подвиг ніколи не буде забутий. Поховали Олександра 9 листопада 2024 року у Харкові, на Алеї Слави, де спочивають найвідданіші сини України.

Олександр Лобода назавжди залишиться у наших серцях як мужній Захисник, справжній гідний син української землі. Його історія – це історія про незламність духу, безмежну любов до Батьківщини та готовність пожертвувати усім заради її світлого майбутнього. Вічна слава Захиснику України! Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті поколінь, у наших серцях та у кожному вільному подиху української землі.