Сьогодні, в цей пам’ятний день, ми з глибоким сумом та безмежною шаною згадуємо та вшановуємо КОРСУНА Євгена Анатолійовича — справжнього Захисника України, чиє життя обірвалося у боротьбі за свободу нашої Батьківщини. Євген Корсун народився 1 липня 1968 року, а його земний шлях завершився 27 травня 2022 року. Його ім’я навічно вписане в історію як символ мужності та самопожертви українського народу.
Життєвий шлях Євгена розпочався у місті Осташков Тверської області. З 1975 до 1985 року він здобував освіту у середній школі №4 міста Ізюм, де формувалися його характер та світогляд. Після закінчення школи, прагнучи присвятити себе служінню Вітчизні, Євген Корсун вступив до Харківського гвардійського танкового училища. У 1990 році він успішно завершив навчання, отримавши почесне звання лейтенанта. Цей крок став початком його військової кар’єри, сповненої відповідальності та відданості. Свою військову службу Євген завершив у місті Бердичів Житомирської області, досягнувши звання старшого лейтенанта. Його служіння в армії було прикладом дисципліни та професіоналізму.
По закінченні військової служби, Євген Корсун продовжував активно працювати, демонструючи свою відданість суспільству. Він обіймав посаду інспектора з кадрів в Ізюмській пожежній охороні, де його цінували за організованість та вміння працювати з людьми. На цій посаді він також досяг високого звання капітана, що свідчить про його старанність та зростання в професійній сфері. Багато років свого життя Євген присвятив роботі менеджером у готелі «7 Вітрів», де його гостинність та організаторські здібності були високо оцінені. Його шлях, як мирного жителя, завершився роботою в ІКПТМ, де він продовжував вкладати свої зусилля у розвиток місцевої громади. Всі ці етапи його життя підкреслюють його невтомність та бажання бути корисним для свого міста та країни. Він був справжнім патріотом і Героєм Ізюма.
27 травня 2022 року стало трагічною датою для родини та всіх, хто знав Євгена. Він загинув у селі Василівка Перша Ізюмського району Харківської області, захищаючи свою Батьківщину від жорстоких російських окупантів. Ця втрата є непоправною, але його подвиг — безсмертним. Євген Корсун віддав найдорожче — своє життя — за те, щоб український народ жив у мирі та свободі. Його героїчна загибель є свідченням незламності духу українського воїна, який стоїть на захисті рідної землі, протистоячи агресії. Пам’ять про цього відважного героя буде вічною.
Поза службою та роботою, Євген був людиною з великим серцем, що понад усе цінував свою родину. Він обожнював проводити час з близькими, створюючи незабутні спогади. Спільні подорожі, сплави річкою на човні, захоплююча риболовля, тихе полювання на гриби – ці моменти були для нього джерелом щастя та відпочинку. Євген також любив збиратися з друзями, розділяючи з ними радість спілкування та азарту настільних ігор. Його життя було сповнене щирих емоцій та глибоких стосунків. Він був не лише відважним воїном, а й люблячим чоловіком, батьком, другом. Його життя – це приклад справжнього служіння: Вітчизні та своїм близьким. Пам’ять про Євгена, цього справжнього українського героя, житиме в наших серцях вічно, надихаючи нас на боротьбу та перемогу.
🇺🇦 Вічна слава Захиснику України! Герої не вмирають — вони живуть у нашій пам’яті навічно… Слава Україні! Героям слава!
За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»
