Сьогодні Україна та місто Ізюм вшановують світлу пам’ять ВОЛКОВА Євгенія Володимировича — мужнього захисника, справжнього Героя України. Його коротке, але надзвичайно яскраве життя обірвалося занадто рано, проте його подвиг назавжди залишиться в історії та серцях мільйонів українців. Євгеній, народжений 29 липня 1999 року, віддав своє життя за свободу та незалежність Батьківщини 3 березня 2022 року.
Життєвий шлях Євгенія Волкова розпочався в Ізюмі, де він зростав, навчався у школі №5, демонструючи цілеспрямованість та жагу до знань. Згодом він успішно, з відзнакою, закінчив Медичний коледж, що свідчило про його працьовитість та високий інтелект. Ще з юних років Євгеній відрізнявся активністю, життєрадісністю та був прикладом для своїх однолітків. Його позитивна енергія та лідерські якості завжди надихали оточуючих.
З 2019 року Євгеній Волков присвятив себе службі в Медичних Силах Збройних Сил України (ЗСУ), розуміючи важливість своєї місії. Він працював у військовому клінічному центрі, де надавав кваліфіковану допомогу військовослужбовцям, паралельно здобуваючи вищу освіту. Це свідчило про його непереборне прагнення до самовдосконалення та глибоку відданість обраній справі. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації, коли війна в Україні набула нового виміру, Євгеній, як справжній військовий медик, без вагань відправився на передову.
На Донеччині він проявив надзвичайну мужність та самовідданість, рятуючи поранених під обстрілами, часто ризикуючи власним життям. Його професіоналізм та незламний дух були запорукою порятунку багатьох життів українських воїнів. 3 березня 2022 року, під час виконання одного з таких надзвичайно важливих завдань – евакуації поранених з поля бою – Євгеній зник безвісти. Це сталося на тимчасово окупованій території, що ускладнило пошуки та повернення його тіла. Довгі місяці родина та побратими сподівалися на диво, але, на жаль, дива не сталося.
Лише 24 вересня 2024 року рідні Євгенія Волкова змогли попрощатися з ним, повернувши тіло Героя додому. Ця гірка подія стала завершенням довгого і болісного очікування. За особисту мужність, героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане служіння Українському народові, Євгенію Волкову було посмертно присвоєно найвище державне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Ця нагорода – символ його неймовірного внеску у боротьбу за свободу.
У Євгенія залишилося двоє синів, для яких він назавжди залишиться не лише люблячим батьком, а й яскравим прикладом сили духу, незламної відваги та безмежної любові до України. Пам’ять про Євгенія Волкова житиме у їхніх серцях та у серцях усіх, хто знав його або чув про його подвиг. Вічна пам’ять і шана Герою, який не помер, а назавжди оселився у наших серцях! Його вшанування є нашим спільним обов’язком.
За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»
