Сьогодні Україна з глибоким сумом і невмирущою повагою вшановує пам’ять Захисника України – Пащенка Олександра Сергійовича, який народився 21 грудня 1982 року і віддав своє життя за свободу та незалежність Батьківщини 16 червня 2023 року. Його подвиг є яскравим прикладом справжньої мужності та самопожертви, що назавжди закарбується в історії України.
Олександр Пащенко був старшим солдатом, кулеметником роти вогневої підтримки легендарної 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Ця бригада відома своєю відвагою та стійкістю на найскладніших ділянках фронту. Він був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі, демонструючи незламний дух українського воїна. Його життєвий шлях, сповнений відданості, розпочався у місті Барвінкове, де зростав майбутній герой.
Олександр мав значний військовий досвід, адже брав активну участь в антитерористичній операції (АТО) та операції Об’єднаних сил (ООС) у складі 92-ї окремої механізованої бригади. Цей досвід підготував його до нових викликів, які постали перед Україною. З початком повномасштабного вторгнення російських військ, 25 лютого 2022 року, Олександр Пащенко добровільно, без роздумів, знову став до лав Збройних Сил України, розуміючи всю відповідальність моменту та необхідність захистити свою країну від агресора. Це рішення свідчить про його глибокий патріотизм та готовність боротися за кожний клаптик української землі.
Він безпосередньо брав участь в обороні Ізюма, важливого стратегічного міста, де показав неабияку стійкість та відвагу. Бої за Ізюм були одними з найзапекліших, і кожен Захисник України, що стояв там, вписав своє ім’я в літопис національної боротьби. Олександр Пащенко був серед цих героїв, що стояли до останнього, захищаючи мирне населення та територіальну цілісність країни. Його жертовність та відданість у боротьбі за свободу нашої землі є прикладом для всіх майбутніх поколінь. Він боровся за кожен день, за кожне життя, за майбутнє України.
Трагічна звістка про загибель Олександра Пащенка надійшла 16 червня 2023 року. Він отримав поранення, несумісні з життям, поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, виконуючи чергове бойове завдання. Бахмут став символом незламності та мужності українських воїнів, і Олександр був одним із тих, хто боронив цей напрямок до останнього подиху. Його загибель – це не просто втрата, це нагадування про ціну, яку Україна платить за своє існування та право на вільне майбутнє.
За свою неперевершену звитягу та виняткову мужність, Олександр Пащенко був відзначений високими державними нагородами. Він був нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки» за внесок у захист цього міста, що також є символом запеклої боротьби. Посмертно, за визначний внесок у захист Батьківщини, його було удостоєно орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ці нагороди є свідченням його великого подвигу та визнанням його жертовності на найвищому рівні.
Світла та вічна пам’ять Герою. Його подвиг не буде забутий, він назавжди залишиться у серці кожного українця. Олександр Пащенко – це не просто ім’я, це символ незламності, відваги та самопожертви. Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, і їхня жертовність є фундаментом вільної та незалежної України. Ми завжди пам’ятатимемо тих, хто віддав найцінніше заради нашого миру та майбутнього.
За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»
