Сьогодні Україна та місто Ізюм вшановують пам’ять видатного сина своєї землі, воїна та рятувальника – Сердюка Олександра Анатолійовича, відомого під позивним «ГЮРЗА». Його життя, сповнене відваги та самопожертви, обірвалося 16 вересня 2024 року, залишивши глибокий слід у серцях тих, хто його знав, і всієї країни. Олександр Сердюк народився 29 серпня 1976 року в мальовничому місті Ізюм, де зростав і формувався його характер. Початкову освіту здобув в Ізюмській загальноосвітній школі №2, а згодом обрав шлях служіння суспільству, вступивши до пожежно-технічного училища у Черкасах.
Понад два десятиліття свого життя Олександр Сердюк присвятив надзвичайно важливій справі – порятунку людей. Він працював начальником караулу у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у рідному Ізюмі, де його відданість і професіоналізм щодня рятували життя та майно. Його колеги та містяни завжди відзначали його беззаперечну хоробрість та готовність прийти на допомогу в найскладніші моменти. За свої видатні заслуги, проявлені у мирний час, у 2009 році Олександр Анатолійович був удостоєний високого звання «Герой України». Це свідчило про його виняткову мужність та героїзм, що були визнані ще задовго до початку повномасштабної війни. Також він був нагороджений орденом «За врятоване життя» та медаллю «За відвагу», що підкреслює його внесок у забезпечення безпеки та захист громадян.
Коли у 2014 році розпочалася війна на сході України, Олександр Сердюк, справжній патріот своєї Батьківщини, без вагань став до лав захисників. Його відвага проявилася у битві за Донецький аеропорт, де він став одним із легендарних «кіборгів» – символом незламності українського духу. Ці захисники тримали оборону в надлюдських умовах, демонструючи неймовірну стійкість. Навіть після завершення тієї фази конфлікту, його прагнення захищати Україну не згасло. У 2020 році Олександр знову повернувся до Збройних Сил, а у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, знову став на захист рідної землі, показавши приклад безмежної відданості.
Він ніс службу до 2023 року, доки нещадна війна не завдала серйозного удару по його здоров’ю, змусивши його залишити військову службу. Проте боротьба за життя та за свою країну для Олександра не припинялася. Війна, що так безжально випробувала його тіло та дух, забрала не лише його сили, а згодом – і саме життя цього справжнього чоловіка, відданого захисника та вірного побратима. Його жертовність та незламність залишиться назавжди в пам’яті українського народу.
Вічна пам’ять Герою України Олександру Сердюку. Він є прикладом того, як одна людина може присвятити все своє життя служінню іншим і захисту своєї Вітчизни. Його ім’я навічно вписане в історію Ізюма та всієї України як символ мужності, відваги та безкомпромісної любові до рідної землі. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях, надихаючи нові покоління на подвиги. Його спадщина є нагадуванням про ціну свободи та жертовність, яку несуть найкращі сини та дочки України.
За матеріалами ГО «Ізюмський Рубіж»
