Сьогодні, вшановуючи пам’ять справжнього патріота, ми схиляємо голови перед світлою постаттю Ігоря Анатолійовича Боцмана, чиє життя стало прикладом безмежної мужності та самопожертви. Народився Ігор Боцман 11 січня 1979 року, а 16 квітня 2022 року його героїчний шлях обірвався під час виконання життєво важливої місії.
Ігор Боцман був уродженцем міста Ізюм Харківської області, місця, яке він любив і захищав до останнього подиху. Свою освіту він здобув, закінчивши 9 класів у школі рідного села Співаківка, а потім поглибив свої знання в Аграрному ліцеї міста Ізюм, де отримав спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю. До початку повномасштабного вторгнення, у мирний час, Ігор Анатолійович працював звальщиком лісу у Завгороднівському лісництві, а згодом проявив себе як відповідальний водій у ТОВ «Агрофірма Юг-М». Його працьовитість та відданість справі завжди були прикладом для оточуючих.
Військова справа не була чужою для Ігоря. Він пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України у 1998–1999 роках, отримавши цінний досвід та розуміння важливості захисту Вітчизни. У 2016 році, коли ворог вперше спробував порушити мир, Ігор Боцман без вагань долучився до бойових дій, ставши частиною легендарної 93-ї окремої механізованої бригади. Він мужньо стояв на захисті України під Мар’їнкою на Донеччині, демонструючи незламний дух та відданість присязі.
З початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Ігор Анатолійович мав намір негайно повернутися до війська, щоб знову стати на захист своєї країни. Проте, обставини склалися так, що він не встиг офіційно вступити до лав ЗСУ. Незважаючи на це, його бажання служити народові не згасло. Ігор Боцман обрав шлях волонтерства, адже кожен українець робив те, що міг, аби наблизити перемогу. Він активно займався евакуацією цивільного населення з гарячих точок, допомагаючи людям врятувати життя та знайти безпечне місце. Це була небезпечна, але надзвичайно важлива місія, яка вимагала неймовірної сміливості.
Трагічна подія, що забрала життя Ігоря Боцмана, сталася 16 квітня 2022 року. Поблизу села Співаківка, колона машин з мирними мешканцями, яку супроводжував Ігор, потрапила під обстріл ворожої диверсійно-розвідувальної групи (ДРГ). Це був акт невиправданої жорстокості проти беззбройних людей. Чотири людини загинули на місці, і серед них був наш Герой – Ігор Боцман. Він до останнього моменту свого життя намагався прикрити тих, кого супроводжував, демонструючи вищу форму самопожертви. Його вчинок – це яскраве свідчення справжнього героїзму та безкорисливої любові до ближнього.
Ігор Боцман був похований у рідному селі Співаківка, де покоїться його тіло, але дух його житиме вічно. Він був люблячим чоловіком та батьком двох дітей, для яких він завжди буде прикладом. Пам’ять про Ігоря Боцмана буде назавжди увічнена в архівах села Співаківка та майбутньому краєзнавчому музеї, щоб наступні покоління знали про його подвиг.
Вічна пам’ять і слава Герою! Ігор Боцман назавжди залишиться у наших серцях як символ незламності та мужності українського народу. Герої не вмирають – вони стають зірками на небі, що освітлюють наш шлях до перемоги.
