Сьогодні Україна згадує свого відважного сина, Героя, старшого солдата Національної гвардії України, Юрія Андрійовича Дробота. Його ім’я навічно вписане в історію як символ самовідданості та безмежної любові до рідної землі. Юрій Дробот, народившись 11 вересня 1996 року в мальовничому місті Ізюм на Харківщині, з раннього віку виявляв найкращі людські якості: відповідальність, працьовитість та доброзичливість. Ці риси, що формували його характер, зробили Юрія шанованим серед колег та друзів у цивільному житті, зокрема під час його тривалої роботи у ТОВ «Укрополімер-пак».

Життєвий шлях Юрія Дробота був прикладом справжнього патріотизму. Після проходження строкової служби у 2018–2020 роках, він повернувся до мирної праці, але лютий 2022 року кардинально змінив долю кожного українця. Юрій Дробот не міг стояти осторонь, коли його Батьківщина опинилася під загрозою. У березні 2022 року він свідомо та без вагань поповнив лави Національної гвардії України, обравши шлях захисника. Цей вибір був продиктований глибоким переконанням у необхідності відстоювати суверенітет та територіальну цілісність країни.

Як військовослужбовець, Юрій Дробот пройшов через горнило найважчих випробувань на передовій. Він сумлінно виконував бойові завдання, демонструючи неперевершену хоробрість, стійкість духу та непохитну волю до перемоги. Кожен його крок, кожне рішення було просякнуте вірою у вільне майбутнє України. Юрій Дробот був взірцем для своїх побратимів, а його мужність надихала інших на боротьбу з агресором. На жаль, війна забирає найкращих. 13 травня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Циркуни, що також знаходиться на Харківщині, життя Юрія обірвалося. Він загинув унаслідок ворожого удару безпілотника, коли йому було всього 27 років.

Втрата такого воїна – непоправна біль для всієї України. Тіло Героя було поховано на Алеї Героїв у місті Кам’янське, на кладовищі по вулиці Весняній. Там, де спочивають ті, хто віддав найцінніше – своє життя – за наше мирне небо. Ми схиляємо голови перед жертовністю Юрія Дробота. Його боротьба не була марною, його смерть не буде забута. Він залишив по собі спадщину мужності, вірності Україні та беззастережної самопожертви. Пам’ять про Юрія Дробота, захисника України, буде жити вічно в наших серцях. Герої не вмирають! Вони залишаються в нашій пам’яті як вічний приклад незламності духу українського народу.