Сьогодні Україна згадує та вшановує світлу пам’ять НЕХАЄВА Віталія Васильовича, чиє життя було віддане служінню Батьківщині. Народившись 25 травня 1978 року, Віталій прожив життя, наповнене боротьбою за українську свободу та гідність, і завершив свій земний шлях 17 квітня 2023 року. Його незламний дух та безмежна відданість залишиться в серцях багатьох.Віталій Нехаєв був не просто військовослужбовцем, а справжнім патріотом, чий шлях боротьби розпочався задовго до повномасштабної агресії. Він був активним учасником доленосних подій в історії незалежної України – Помаранчевої революції та Революції Гідності, де вперше проявив свою громадянську позицію та готовність стояти на захисті прав і свобод. Ці події сформували його як особистість, загартувавши характер для майбутніх випробувань.Як ветеран Антитерористичної операції (АТО) та Операції об’єднаних сил (ООС), Віталій Нехаєв проходив службу у складі 74-го окремого розвідувального батальйону. Це був період, коли він безпосередньо стикнувся з воєнними реаліями на сході країни, демонструючи мужність та професіоналізм. Навіть після звільнення з лав Збройних Сил України за станом здоров’я, його серце залишалося сповнене любові до рідної землі.З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, коли ворог перетнув кордони нашої держави, Віталій Нехаєв, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, добровільно повернувся до лав захисників. Він приєднався до 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка, підрозділу, який відіграв ключову роль у багатьох важливих операціях. Цей вчинок є яскравим свідченням його безкомпромісної відданості та готовності пожертвувати всім заради незалежності України.Віталій безпосередньо брав участь в обороні стратегічно важливого міста Харків, де точилися запеклі бої. Його участь у цій обороні була вирішальною, але, на жаль, супроводжувалася численними бойовими травмами та контузіями. Ці поранення, отримані на полі бою, спричинили загострення існуючих хвороб, що, зрештою, призвело до його передчасної смерті. Життя Віталія Нехаєва, повне самовідданого служіння, обірвалося, залишивши глибокий слід у серцях тих, хто його знав, і в історії України.За свою бездоганну службу та непересічний внесок у захист Батьківщини, Віталій Васильович був нагороджений почесними державними відзнаками. Серед них – медаль «30 років незалежності України», що символізує його участь у будівництві суверенної держави, та медаль «Захиснику Вітчизни», яка вшановує його безпосередню роль у захисті України від агресора. Ці нагороди є вічним нагадуванням про його відвагу та самопожертву.Похований Віталій Нехаєв у селі Миколаївка Ізюмського району, на рідній землі, яку він так віддано захищав. Його приклад – це втілення незламності українського духу, відваги та безмежної любові до рідної землі. Світла пам’ять про цього мужнього Воїна завжди житиме в наших серцях. Вічна слава Захиснику України, який навічно приєднався до пантеону національних героїв. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, надихаючи на нові звершення та боротьбу за вільне майбутнє.