Хвороба Лайма: Епідеміологічна ситуація та методи діагностики на Прикарпатті

Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності на хворобу Лайма (кліщовий бореліоз) на Прикарпатті з кожним роком стає все більш напруженою. Спостерігається щорічне збільшення кількості випадків захворювання на хворобу Лайма серед населення.

Проблема полягає у несвоєчасній діагностиці, пізньому зверненні за медичною допомогою та недостатній обізнаності про ризик зараження хворобою Лайма після укусу кліща. Це призводить до виявлення хвороби на хронічних стадіях, тривалої непрацездатності, інвалідності, а іноді й до летальних випадків.

Хвороба Лайма – це інфекційне трансмісивне захворювання, яке передається через укуси кліщів. Основними джерелами інфекції є дрібні ссавці та деякі види птахів, які слугують годувальниками для кліщів. Найбільша кількість випадків хвороби Лайма фіксується у період з квітня по листопад, коли кліщі найбільш активні. Важливо зазначити, що лише третина хворих пам’ятає про факт укусу кліща.

Інкубаційний період хвороби Лайма триває від 1 до 45 днів (в середньому 7-14 днів). Сприйнятливість до захворювання є високою. Найбільший ризик зараження мають люди, які проводять багато часу на відкритому повітрі, особливо в лісах та лісопарках. Хвороба не передається від хворої людини до здорової.

Хвороба Лайма може мати три стадії розвитку: ранню локалізовану, ранню дисеміновану та пізню хронічну. Рання дисемінована стадія розвивається через 3-10 тижнів після укусу кліща внаслідок поширення збудника через кров. На цій стадії можуть з’являтися шкірні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми, запаморочення, краніальні невропатії (зокрема, параліч Белла), менінгізм та менінгіт, кістково-м’язові артралгії та міальгії, а також серцево-судинні блокади. Клінічні прояви можуть зникати самостійно.

Пізня, або хронічна, хвороба Лайма розвивається через місяці або роки після зараження. У цьому випадку виникають неврологічні та ревматологічні прояви з ураженням кістково-м’язової системи (артрити) або нервової системи (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит). Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу не є стійким, можливе повторне зараження. Щеплення від хвороби Лайма не існує.

На Прикарпатті найбільша активність кліщів спостерігається у другій половині квітня – першій половині травня. Ризик інфікування залежить від кількості інфікованих кліщів у регіоні та частоти контакту з ними.

Для оцінки індивідуального ризику інфікування та зменшення кількості випадків виявлення хвороби на пізніх стадіях рекомендується серологічний скринінг, який проводить лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 4). Доступні наступні дослідження:

• Визначення антитіл класу IgM до збудника бореліозу (хвороба Лайма) імуноферментним методом.
• Визначення антитіл класу IgG до збудника бореліозу (хвороба Лайма) імуноферментним методом.
• Видова діагностика кліщів, мікроскопія мазка біоматеріалу кліща в темному полі зору на борелії.

Матеріалом для досліджень слугують іксодові кліщі та сироватки крові.

У разі укусу кліща необхідно якомога швидше звернутися до лікаря для обстеження на наявність хвороби Лайма та своєчасного початку лікування, якщо це необхідно.

Косівсько-Верховинський міжрайонний відділ ДУ «ІФОЦКПХМОЗ»