Хвороба Лайма: симптоми, діагностика та профілактика

Хвороба Лайма, також відома як кліщовий бореліоз або Лайм-бореліоз, є інфекційним захворюванням, яке передається через укуси іксодових кліщів. Ці кліщі заражаються від малих ссавців та деяких видів птахів, які є носіями інфекції.

Найбільша кількість випадків хвороби Лайма фіксується з травня по листопад, коли іксодові кліщі найбільш активні. Важливо зазначити, що лише близько третини хворих пам’ятають про укус кліща. Інкубаційний період хвороби Лайма триває від 1 до 45 днів, у середньому 7–14 днів. Сприйнятливість до захворювання дуже висока.

Ризик зараження хворобою Лайма зростає у людей, які часто перебувають на природі, особливо в лісах і лісопарках. Хвороба не передається від людини до людини.

Хвороба Лайма розвивається в кілька стадій:

• Рання локалізована
• Рання дисемінована
• Пізня хронічна

Рання локалізована стадія хвороби Лайма проявляється через 1–30 днів після укусу кліща. Типовим симптомом є мігруюча еритема, яка з’являється в паховій або підколінній ділянці. Однак у третини випадків еритема не розвивається, що ускладнює діагностику. На місці укусу з’являється червона папула, яка з часом розширюється, а центр блідне. Еритема зазвичай безболісна і не свербить.

Без лікування еритема зберігається протягом 2–3 тижнів. У деяких людей хвороба Лайма завершується на цій стадії, але в інших переходить у дисеміновану форму.

Рання дисемінована стадія настає через 3–10 тижнів після укусу кліща. Збудник поширюється через кров, викликаючи різноманітні симптоми, такі як:

• Шкірні лімфоцитоми та множинні мігруючі еритеми
• Запаморочення, краніальні невропатії (параліч Белла), менінгізм та менінгіт
• Артралгії та міальгії
• Серцево-судинні блокади

Ці прояви можуть зникнути самостійно.

Пізня хронічна хвороба Лайма розвивається через місяці або роки після зараження. Вона проявляється неврологічними та ревматологічними ускладненнями, зокрема артритами та нейробореліозом.

Імунітет після перенесеної хвороби Лайма не є стійким, можливе повторне зараження.

Вакцини від хвороби Лайма не існує.

Для профілактики укусів кліщів рекомендується:

• Використовувати репеленти та захисний одяг перед відвідуванням місць, де можуть бути кліщі
• Ретельно оглядати одяг і шкіру під час та після перебування в лісі або парку

Постконтактна профілактика передбачає швидке видалення кліща, що знижує ризик розвитку хвороби Лайма. Зараження малоймовірне, якщо кліщ пробув на тілі менше 24 годин, і високоймовірне, якщо понад 72 години.

Як антибіотикопрофілактику рекомендується однократний прийом 200 мг доксицикліну (для дітей старших 8 років — 4 мг/кг, не більше 200 мг). Проте рутинна антибіотикопрофілактика не рекомендована.

Критерії для антибіотикопрофілактики:

• Кліщ був наповнений кров’ю та видалений щонайменше через 36 годин після прикріплення
• Минуло не більше 72 годин після видалення кліща
• Поширеність B. burgdorferi у місцевих кліщів становить понад 20%
• Відсутні протипоказання до застосування доксицикліну (вік менше 8 років, вагітність, лактація)