Холодний смуток душу охопив,
Дощем заплакав… Свічка догорає…
Він не дожив, не докохав, не долюбив…
Та праведна душа не помирає…

Вона тепер у світлому раю,
Вона тепер на небі вже, у Бога.
Поліг із честю воїн у бою,
Щоб ближче стала наша Перемога.

Сьогодні минає рік пам’яті воїна – Героя Владислава СЕНЬКІВА…
Минає рік та не минає біль від втрати… Навіки 20…
Йому б жити й жити, створювати власну родину, народжувати дітей. Натомість ім’я щирого українця Владислава СЕНЬКІВА, уродженця міста Борщева, назавжди внесене до Книги пам’яті Героїв, які ціною власного життя захищали нас із вами… Рідні та друзі пам’ятають його веселим, життєрадісним, привітним і завжди усміхненим. Адже своїм позитивом він завжди підбадьорював усіх довкола. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя Владислава.
Сумуємо разом із вами та низько схиляємо голови у скорботі…

?ПАМ’ЯТАЄМО…
?МОЛИМОСЬ…
?НЕ ПРОБАЧИМО…