Розуміння правил оподаткування нерухомого майна є ключовим для всіх власників. Податок на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки, є обов’язковим платежем до місцевих бюджетів, який сплачують як фізичні, так і юридичні особи. Цей податок поширюється на житлову та нежитлову нерухомість, що перебуває у власності, включаючи об’єкти, що належать нерезидентам України. Головне управління Державної податкової служби наголошує на важливості знання норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для коректного визначення платників податку та уникнення можливих непорозумінь. Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ, саме власники таких об’єктів визначені як платники податку.

Особлива увага приділяється випадкам, коли об’єкти житлової або нежитлової нерухомості перебувають у спільній власності кількох осіб. Підпункт 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПКУ деталізує правила оподаткування для таких ситуацій, забезпечуючи чітке визначення відповідальності кожного власника. Це дозволяє уникнути суперечок та забезпечити належне виконання податкових зобов’язань.

По-перше, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, кожен співвласник є платником податку за належну йому частку. Це означає, що податкове зобов’язання розподіляється пропорційно до розміру частки власності, що зафіксована у відповідних правовстановлюючих документах. Кожен власник отримує окреме податкове повідомлення-рішення та несе відповідальність виключно за свою частину податку.

По-друге, у випадку, коли об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку визначається одна з таких осіб-власників за їх спільною згодою. Важливо, що ця згода має бути чітко зафіксована, або ж платника може бути визначено судом, якщо згоди досягти не вдалося. У цьому сценарії, обраний власник несе повну відповідальність за сплату податку на весь об’єкт нерухомості.

І, по-третє, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і вже поділений між ними в натурі (наприклад, окремі квартири у багатоквартирному будинку, які були у спільній сумісній власності, а потім розділені), платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Цей поділ в натурі має бути офіційно оформлений, що тягне за собою окремі податкові зобов’язання для кожного співвласника.

Знання цих положень Податкового кодексу є обов’язковим для кожного власника нерухомості, адже своєчасна та правильна сплата податків є запорукою уникнення штрафних санкцій та підтримки належного функціонування податкової системи країни.

« повернутися