9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Житомирська Отг, Суспільство

Життя без бар’єрів: історія родини ВПО в Житомирі

«Цей будиночок — мій рай»: про життя без бар’єрів та щоденні радості родини ВПО

Пандус спускається від дверей, у кімнатах — жодного порогу, душ відкритий і з поручнями. Кухня також облаштована безбар’єрно: до плити, холодильника й тумб легко дістати з крісла колісного. Усе продумано так, щоб щоденні справи не були випробуванням.

…Біля будинку квітнуть чорнобривці, гортензії, айстри, троянди. На задньому дворі — кілька грядок та дерев’яна альтанка. Її власноруч змайстрував господар будинку для родинних розмов і чаювань. Тут справді тепло і затишно…

Це — один із модульних будинків для ВПО Житомирської громади. Оселя подружжя Ковтунів повністю адаптована під потреби людей з інвалідністю. Пані Тетяна понад два роки пересувається на кріслі колісному. Її чоловік Леонід завжди поруч — підтримує, допомагає, дбає про кожну дрібницю. Саме завдяки спільним зусиллям та підтримці родини, вони знайшли шлях до нового, більш комфортного життя.

Вони живуть тут майже дев’ять місяців. За цей час відчули, як змінює життя простір, створений без бар’єрів: готувати біля плити, приймати душ чи виходити на подвір’я для пані Тетяни вже не випробування, а звичні щоденні справи. Це стало можливим завдяки адаптованій оселі, яка відкрила нові можливості для незалежного життя.

“Це відчуття незалежності, — каже жінка. — Коли ти можеш самостійно жити”. Цього відчуття бракувало упродовж двох років, коли подружжя проживало в орендованій квартирі житомирської багатоповерхівки, де шлях до кухні чи ванни був випробуванням. А вулиця — недосяжною, хіба хтось зносив… Тепер, завдяки безбар’єрному житлу, світ навколо став ближчим і доступнішим.

Подружжя вимушено приїхало до Житомира через війну 2 квітня 2022-го із села Парасковіївки Бахмуцького району. Тоді думалося: на два-три тижні і все… Проте війна змінила їхні плани, але не зламала духу. Вони знайшли прихисток у Житомирській громаді, де отримали можливість розпочати нове життя у адаптованій оселі.

Ця історія — яскравий приклад того, як створення безбар’єрного простору та підтримка громади можуть суттєво покращити якість життя людей, які постраждали від війни. Кожен елемент їхньої нової оселі, від пандуса до доступної кухні, свідчить про турботу та бажання забезпечити гідні умови для життя.

Читайте: https://zt-rada.gov.ua/?pages=20910





Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник