Цей день має на меті нагадати всьому світу про силу слова. Слова можуть зцілювати, об’єднувати та надихати, але вони також можуть розпалювати ненависть і ставати зброєю – небезпечною, руйнівною та безжальною. Сьогодні мова ворожнечі лунає не десь далеко, а у виправданнях геноциду українського народу. Російська мова, яка десятиліттями нав’язувалася Україні як «мова культури», перетворилася на знаряддя приниження, брехні та вбивств. Її використовують як ширму для агресії, як інструмент знецінення українського народу.

У відповідь на це, українська мова стала голосом спротиву, символом гідності, боротьби та свободи. Нею моляться і просять про допомогу, нею волонтери збирають мільйони, нею командири ведуть у бій, і нею народ говорить «Ми є і будемо!». В цей день ми не просто виступаємо проти мови ворожнечі. Ми підтримуємо мову сили, яка єднає, а не роз’єднує, мову, яка захищає, а не нищить, мову, яка живе попри все. Ми говоримо українською, ми будемо говорити українською, ми будемо нею жити, творити та перемагати. Сила української мови – в її здатності об’єднувати нас, захищати нашу ідентичність та надихати на перемогу. Ми повинні берегти нашу мову, розвивати її та передавати наступним поколінням, щоб вона завжди була символом нашої сили та незалежності. Українська мова – це наша зброя, наша гордість та наше майбутнє. Слава Україні!💙💛