#Цей_день_на_Майдані: 20 лютого 2014 року

20 лютого 2014 року – день, що увійшов в історію України як один з найтрагічніших періодів Революції Гідності. Саме цього дня в серці Києва загинула найбільша кількість протестувальників – 48 осіб. Ці люди, разом з іншими загиблими активістами, стали Героями Небесної Сотні, вшанування пам’яті яких є важливою частиною національної пам’яті.

З самого ранку 20 лютого, учасники Майдану розпочали наступ вгору вулицею Інститутською. Під час цього руху, силовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї по протестувальниках. Обстріл відбувався біля так званого Жовтневого палацу (Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України) та на самій Інститутській вулиці. Ці події стали ключовим етапом у протистоянні того дня.

Вдень Віталій Захарченко, який на той момент виконував обов’язки міністра внутрішніх справ, заявив про підписання указу щодо видачі правоохоронцям вогнепальної зброї. Причиною такого рішення стали, на його думку, напади на силовиків з боку “екстремістів”. Це рішення стало ще одним кроком до ескалації напруження на Майдані.

Перших трьох протестувальників було вбито в районі пішохідного мосту через вулицю Інститутську близько дев’ятої години ранку. Ця трагічна подія стала початком серії смертей, що забрали життя десятків людей. Прицільний вогонь по майданівцях вівся з-за вантажівок та бетонних блоків біля верхнього виходу зі станції метро “Хрещатик” і з майданчика перед Жовтневим палацом. Це свідчить про добре сплановану операцію проти мирних протестувальників.

Ближче до полудня активна стрільба припинилася, силовики почали залишати свої позиції. На деяких локаціях Майдану бійці здавалися в полон, що стало ще одним свідченням змін в ході подій. Останнім загиблим того дня став киянин Володимир Мельнічук, якого близько 17-ї години, коли він стояв на терасі Жовтневого палацу, було смертельно поранено кулею стрільця. Його смерть стала ще одним прикладом безглуздої жорстокості.

Протестувальники знову зайняли Український дім та ввійшли до Жовтневого палацу, в якому перебували 20 бійців внутрішніх військ. Силовиків, переважно солдатів строкової служби, взяли у полон. Ці дії продемонстрували силу духу та рішучість протестувальників. Увечері Верховна Рада ухвалила постанову, засудивши насильство, яке призвело до загибелі людей. Того ж дня силовиків почали виводити з міста, а на вулицях Києва та інших обласних центрів з’явилися патрулі Самооборони й місцевих жителів. Це був переломний момент.

Ці події стали кульмінацією протистояння між народом і владою, символом мужності та боротьби за демократичні цінності. Відтоді щороку 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні, вшановуючи пам’ять тих, хто віддав своє життя за свободу та гідність нашої країни. Цей день нагадує нам про важливість захисту демократичних цінностей та необхідність боротьби за справедливість.

Світлини: Ігор Захарченко, Цифровий Архів Майдану, Максим Баландюх, Микола Бузенко, Rich Myers, Alan Turgutoglu