🇺🇦ЦЕРЕМОНІЯ ВРУЧЕННЯ ОРДЕНУ “ЗА МУЖНІСТЬ” РУСЛАНУ ДЕМЧЕНКУ.

🙏🏻”Ми чекаємо тебе, Руслане. І будемо чекати стільки, скільки потрібно…”

🔸Сьогодні в стінах ОЗО Ліцею «Лідер» відбулася зворушлива подія, яка зібрала разом учнів, вчителів, представників громади та військових, щоб віддати шану мужності та самопожертві нашого земляка — Руслана Демченка. Церемонія вручення ордена «За мужність» стала вираженням глибокої поваги та пам’яті про героя.

🇺🇦✨Урочисте вручення ордена “За мужність” ІІІ ступеня відбулося у школі, яку свого часу закінчив сам Руслан. Орден було передано його родині — дружині Лілії та доньці Руслані. Це – заслужена нагорода за подвиг, скоєний у травні 2023 року під час оборони рубежів біля Сіверська. Пам’ять про подвиг Руслана живе в серцях тих, хто знав його.

✔️Але, 26 вересня 2024 року у Бахмутському районі, Руслан, солдат славетного батальйону К2 54-ї бригади імені Івана Мазепи, зник безвісти. Його зникнення – невимовний біль для родини та громади.

🇺🇦Зі щирими словами підтримки та вдячності родині Руслана Петровича виступила міський голова Ржищівської громади Христина ЧОРНЕНЬКА:

💬«Сьогоднішній захід присвячений жителю Ржищівської громади, захиснику України Руслану Петровичу Демченку, якого немає поруч — але він живе в нашій надії, у нашій вірі. Руслан пішов захищати нас усіх і зник безвісти там, де біль і тиша переплелися.

Ми чекаємо. Ми не забули. Ми не перестанемо говорити його ім’я, бо воно — частина нас. Бо він — частина України, яка бореться, яка вистоює, яка ніколи не зламається.

Ми маємо за честь стояти біля родини Руслана Демченка, родина яка щодня несе тягар невизначеності, надії й тривоги. Ця нагорода засвідчує, що пам’ять Руслана живе — в наших серцях, у нашій історії, у кожному, хто сьогодні може жити під мирним небом.

Ми чекаємо тебе, Руслане. І будемо чекати стільки, скільки потрібно. Слава захисникам України! Слава тим, кого ми чекаємо!”

🕯🙏🏻Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх героїв, хто загинув, захищаючи Україну. Ця хвилина мовчання стала виразом глибокої скорботи та поваги.

🔹У програмі заходу пролунали щемливі спогади вчителя історії Ганни Григорівни Крамаренко — педагога, яка не лише навчала Руслана, а й добре знала його як щирого, доброго хлопця. Її слова торкнулися кожного —вона побажала, щоб усі діти України повернулися додому після цієї страшної війни, а випускники знову зібралися разом — живі, здорові, поруч зі своїми вчителями. Спогади вчителя історії були сповнені тепла та співчуття.

🔹Особливо зворушливим став виступ однокласниці Руслана — Альони Десятко. Вона поділилася щирими спогадами про дружбу та підтримку, яку вони з Русланом зберігали після школи. Альона з тремтінням у голосі пригадала як Руслан мріяв про майбутнє, як до останнього підтримувала з ним зв’язок, і як часто він згадував про свою донечку — маленьку Руслану, яку ніжно називав “моя доня”. І що саме заради неї, заради спокою і майбутнього своєї дитини, він став на захист країни. Спогади Альони пролили світло на особистість героя.

🔹Власну патріотичну поезію на заході продекламувала учениця 11 класу – Каріна Андрющенко, її вірш глибоко зворушив присутніх, адже кожне слово відлунювало в серцях тих, хто втратив, чекає, вірить і надіється. Поезія Каріни додала заходу особливого патріотичного настрою.

🇺🇦Цей день — ще одне підтвердження того, що подвиг кожного українського воїна не буде забутий. Нагорода, вручена родині Руслана, — це не лише знак вдячності, це символ нашої незламності.

🕊 Ми віримо, боремось, пам’ятаємо і чекаємо.

🇺🇦Слава Україні! Героям слава!