Церкви Вільшани XVIII-XIX століття: Історія та Архітектура

Вивчення історії населених пунктів через призму їхніх сакральних споруд, таких як церкви, дозволяє глибше зрозуміти минуле та культурну спадщину певної місцевості. У цій статті ми розглянемо історію церков у селі Вільшана, зосереджуючись на даних, отриманих з Державного архіву Черкаської області та інших джерел.

Згідно з інформацією з Державного архіву Черкаської області, точна дата заснування Миколаївської церкви у Вільшані Звенигородського повіту Київської губернії залишається невідомою. Проте, друковані джерела надають певну інформацію. У довіднику Леонітія Івановича Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (2009) зазначено, що Миколаївська церква була побудована в 1840 році та належала до 5-го класу. До цього існувала дерев’яна церква, яка функціонувала з 1700 року.

Інші джерела підтверджують ці дані. У довіднику «Памятная книжка Киевской епархии» (1882) також вказується на 1840 рік як рік побудови Миколаївської церкви. Клірова відомість за 1893 рік підтверджує, що церква була зведена у 1840 році на кошти парафіян (ф. 152, оп. 39 спр. З, арк. 9). Церква була однопрестольною, дерев’яною, з дерев’яною дзвіницею. Вона мала 36 десятин орної та сінокісної землі. Штат складався зі священика та дячка. Відстань до Успенської церкви села Вільшана становила 100 сажень. У 1861 році було проведено капітальний ремонт Миколаївської церкви. Того ж року при церкві було відкрито церковно-парафіяльну школу, яка в 1871 році була реформована в однокласне училище. У XIX столітті село Вільшана належало поміщику Владиславу Владиславовичу Браницькому (ф.152, оп. 39спр. З арк. 4).

Крім того, збереглися й інші факти, хоча й менш достовірні, які доповнюють картину минулого Вільшани. На кінець XIX століття у містечку проживало понад 3000 мешканців, діяли синагога, сільський банк, цукровий завод, поштове відділення[10], а також існувало дві дерев’яні православні церкви:

• Успенська, побудована в 1778 році, 5-го класу;
• Миколаївська, побудована в 1840 році, 5-го класу[11]

За кошти земства та родини Браницьких у 1895 році було збудовано лікарню, казенну лавку, чотири заїжджих двори та будинок для бідних. В містечку також були аптека, млини (два водяні та п’ять кінного приводу) та дванадцять кузень; працював фельдшер.

Вивчення історії церков Вільшани дозволяє нам краще зрозуміти духовне та соціальне життя громади у XVIII-XIX століттях, а також роль церкви як центру культурного та освітнього життя.