Це вже давня традиція шедіївчан ‒ відзначати День Незалежності і День рідного села «в польових умовах», тобто під відкритим небом, у затінку крислатих дерев. Так було й сьогодні, коли на святкування зійшлися і місцеві люди, і гості з сусідніх сіл. Щоправда, цього разу імпровізовану сцену влаштували не перед сільським клубом, як було раніше, а біля парку «Шедієве майбутнє».
«Україна – це та земля, де ми народилися і виросли, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Тож віримо в сили наших захисників і захисниць, які сьогодні роблять часом неможливе, щоб ми могли отак збиратися. І щоб у майбутньому могли сказати: моя держава ‒ найкраща!».
Таким епіграфом ведуча Інна Герасименко почала концертну програму, підготовлену і місцевими учасниками художньої самодіяльності, й аматорами сцени з Маячки, Лівенського, Нехворощі.
Та перед тим, як глядачі стали нагороджувати артистів аплодисментами, до присутніх з вітальним словом звернувся голова громади Віктор Дубович: «Нині всі ми переживаємо нелегкі часи. Сотні тисяч оборонців захищають наш спокійний сон. Велика їм вдячність за це! Нашою спільною боротьбою ми довели, що є сильними і згуртованими. Дуже приємно дивитися на ваше село, яке завжди доглянуте, чепурне і красиве. І це завдяки тому, що ви дружні, що толокою дбаєте про благоустрій, про свої парки, вулиці й домівки. Хочу подякувати вам за сумлінний труд. І в переддень найголовнішого державного свята дозвольте поздоровити вас усіх і побажати міцного здоров’я, благополуччя, успіхів та миру. Ми обов’язково дочекаємось Перемоги!».
Далі один за одним виходили до глядачів солісти Людмила Лебедин, Анна Столяренко, Іванна Івашкевичус, Галина Герасименко, Ірина Шелемба та Марія Чокирлан, юна Мілана Івашкевичус, соліст Юрій Мастюх, гурти «Калина», «Маків цвіт» і «Шедіївчанка», хореографічні колективи «Дикий мед» і «Лебідоньки». Подарувати своє мистецтво приїхала і відома співачка Наталія Шевченко ‒ лавреатка літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка, володарка Золотого Ордену Квітки Цісик, учасниця таких відомих телевізійних проєктів, як «Х-фактор», «Квадрат Успіху», «Галицький шлягер» та інших. Символічно, що відома пісня «Степом, степом», написана в далекому 1966 році композитором Анатолієм Пашкевичем на вірш Миколи Негоди, звучала у виконанні Наталії Шевченко з новими відтінками і новим містом. Звучала як пісня-реквієм за загиблими українськими воїнами, котрі боронять свою державу від російської орди.
Отже, концерт видався чудовим! Тож після його закінчення до мікрофона знову підійшов В.Дубовитч, аби подякувати артистам за їхню творчість, за позитивний настрій.
Віктор Олександрович подякував Іванні Івашкевичус за те, що є натхненницею та організаторкою таких заходів, незважаючи на чималі клопоти, пов’язані з роботою у виконавчому комітеті. Проте свою улюблену справу і не думає полишати!
Щире «спасибі» висловила організаторам заходу шедіївчанка Неля Олександрівна Халява: «Молодці, дівчата! Так тримати!».
Кілька слів на завершення сказала й Іванна Володимирівна, подякувавши глядачам за підтримку, а колежанкам-артисткам ‒ за участь у підготовці концертів. Бо вони зараз потрібні, як ніколи, аби підняти дух і додати односельцям оптимізму. Адже доки співає наш народ, доти буде й Україна!
Олександр ЗІНЧЕНКО,
пресслужба ТГ