Це непросто, але важливо: як спонукати ветеранів та ветеранок звернутися за психологічною підтримкою.

Рішення про звернення до психолога рідко ухвалюється легко. Особливо в нашій країні, де культура звернення по таку допомогу лише формується, де багато упереджень та стереотипів навколо теми ментального здоров’я. Одним із найбільших бар’єрів для ветеранів і ветеранок у цій справі є недовіра до фахівця. Часто виникає відчуття, що “людина з кабінету” не зможе зрозуміти, що таке війна, втрата побратимів, посестер, чи життя під обстрілами. Існує страх, що психолог почне розбиратися в болючих спогадах і емоціях без дозволу, або ж реагуватиме байдуже, без емпатії. Проте не всі фахівці однакові. Є психологи, психотерапевти, які мають досвід роботи з військовими, розуміють особливості бойових травм і спілкуються “однією мовою” з тими, хто пройшов фронт.

До таких фахівців слід звертатися, якщо понад місяць тривають такі “післявоєнні” реакції:

* Порушення сну: безсоння, часті пробудження, нічні жахіття.
* Фізична реакція на згадки про бойові дії: прискорене серцебиття, пітливість, труднощі з диханням, тремтіння.
* Проблеми з травленням: втрата апетиту або, навпаки, переїдання.
* Хронічні болі: головний біль, м’язові спазми.
* Гіперчутливість до гучних звуків, зниження концентрації та пам’яті.
* Уникнення людей або всього, що нагадує про війну.
* Зловживання алкоголем чи психоактивними речовинами як спроба розслабитися.
* Постійна тривожність, напруження, очікування небезпеки.
* Різкі перепади настрою — від ейфорії до пригнічення.
* Нав’язливі думки про травматичні події, їхнє “переживання заново”.

У таких випадках рідні та близькі можуть стати першими, хто помітить ці ознаки та спробує м’яко і делікатно переконати людину звернутися до фахівця. Важливо пам’ятати: багато ветеранів і ветеранок не сприймають спроби “лізти їм у душу”. Тому підхід має бути тактовним і заснованим на довірі. Найкраще допомагає приклад побратимів і посестер. Саме вони можуть стати містком до розуміння проблеми й мотивувати на звернення. Прості слова — «Я був/була у цього спеціаліста — і мені справді допомогло» — часто діють краще за будь-які переконання.

Якщо ж ветеран або ветеранка перебуває у виражено пригніченому психоемоційному стані, активно опирається допомозі, варто залучити когось, кому ця людина щиро довіряє: авторитетного побратима, колишнього командира або медика, який лікує її фізичне здоров’я (наприклад, сімейного лікаря). У багатьох випадках саме вони можуть м’яко скерувати людину до психолога або психотерапевта, а за потреби — порадити вузькопрофільного спеціаліста. Надзвичайно важливо, щоб це був фахівець із досвідом роботи з бойовими травмами та розумінням специфіки ветеранського досвіду.

Як отримати допомогу?

Мінветеранів — ключовий орган, який координує та розбудовує систему надання безоплатної психологічної допомоги ветеранам війни та членам їхніх сімей. Залежно від рівня необхідної допомоги є кілька шляхів звернення:

* Перший рівень: звернутися безпосередньо до надавача послуг, або до фахівця з супроводу ветеранів війни, або у ЦНАП.
* Другий і третій рівні: необхідне направлення лікаря (первинної ланки (сімейного лікаря) або лікуючого, якщо людина вже перебуває у медзакладі), або особисте звернення до суб’єкта, включеного до Реєстру суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей. Реєстр постійно оновлюється та доступний на сайті Мінветеранів: https://mva.gov.ua/veteranam/perelik-subektiv-nadannya-poslug-vkluchenih-do-reestru-subektiv-nadannya-poslug-iz-psihologichnoi-dopomogi-dlya-veteraniv-i-chleniv-ih-simey?fbclid=IwY2xjawMJU5hleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFZZVhjaUM0eUgzV2FVMjROAR4iWKyzpHbg_5Puhc9zTPmGZnJdy11bVKjdjEdYu9ZlmlquD5MPQHK8UjHgow_aem_eNRNCxWOYiyk2CXYIyIG5w

Психологічна допомога може надаватися у зручному для отримувача форматі: стаціонарно, амбулаторно або дистанційно.

Підготовлено за матеріалами з “Довідника безбар’єрності” – ініціативи й флагманського проєкту першої леді Олени Зеленської. Тетяна Ломакіна Безбар’єрність, Наталія Калмикова / Nataliia Kalmykova, Руслан Приходько, Фархад Фархадов, Юля Кіріллова, Oleg Shymanskyi.

#ПолітикаГероїв #поважай_та_дій