Цивільна дієздатність: розуміння, обмеження та втрата

Цивільна дієздатність є ключовим поняттям, яке визначає здатність особи розуміти свої дії, керувати ними, нести за них відповідальність, а також набувати прав та виконувати обов’язки. Цей аспект життя людини залежить від ряду факторів, зокрема, від віку та психічного стану, що безпосередньо впливає на такі важливі аспекти, як працевлаштування, укладання договорів, купівля та продаж майна, а також відповідальність перед законом.

У цій статті юристи системи надання безоплатної правничої допомоги розкажуть про те, з якого віку настає цивільна дієздатність, а також про випадки, коли вона може бути обмежена або втрачена.

Набуття цивільної дієздатності: вікові періоди

Часткова дієздатність у дітей до 14 років. Діти у віці до 14 років мають часткову дієздатність. Це означає, що вони можуть самостійно здійснювати дрібні побутові угоди, такі як купівля товарів у магазині, а також користуватися результатами своєї інтелектуальної чи творчої діяльності (наприклад, брати участь у конкурсах дитячих малюнків).

Важливо розуміти, що діти до 14 років не несуть відповідальності за шкоду, яку вони можуть завдати. Відповідальність у таких випадках несуть їх законні представники – батьки, усиновлювачі або опікуни. Приклад: якщо дитина побила однокласника, адміністративну відповідальність можуть покласти на батьків.

Неповна дієздатність у підлітків від 14 до 18 років. Підлітки у віці від 14 до 18 років мають неповну дієздатність. Вони можуть самостійно здійснювати окремі угоди за згодою батьків або опікунів, зокрема, працювати та розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. У випадку укладення шлюбу у віці 16-17 років, підліток отримує повну цивільну дієздатність.

Підлітки віком від 14 до 18 років вже особисто відповідають за свої вчинки. Адміністративна та кримінальна відповідальність настає з 16 років, а за тяжкі злочини – з 14 років. Якщо у підлітка немає достатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його законні представники. Наприклад, якщо 17-річний студент пошкодив майно і отримує стипендію, він може відшкодувати збитки самостійно. Якщо доходів немає – відповідальність лягає на батьків.

Повна дієздатність з 18 років. З досягненням 18-річного віку особа набуває повної цивільної дієздатності. Проте, навіть у цьому випадку, дієздатність може бути обмежена або втрачена.

Обмеження та втрата цивільної дієздатності: підстави та випадки

Обмеження цивільної дієздатності може бути застосовано до осіб, які мають залежність від психоактивних речовин (алкоголю, наркотиків, азартних ігор). Якщо така залежність створює загрози, в тому числі економічного характеру (наприклад, великі борги) для самої людини або її близьких, або якщо людина має психічні розлади, що ускладнюють контроль за власними діями.

Визнати людину недієздатною можна у випадку, коли внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Для обмеження або позбавлення цивільної дієздатності потрібні достатні підстави та докази (медичні висновки, експертизи, свідчення тощо).

Процедура обмеження та позбавлення дієздатності: ключові аспекти

Справи про обмеження або позбавлення цивільної дієздатності розглядаються виключно судом. Ініціювати такий процес можуть:

• Члени сім’ї та близькі родичі;
• Орган опіки та піклування;
• Заклад з надання психіатричної допомоги.

Наслідки обмеження цивільної дієздатності: піклування

У випадку обмеження цивільної дієздатності над людиною встановлюється піклування. Це означає, що піклувальник дає згоду на розпорядження майном (продаж, дарування тощо), а також отримує та розпоряджається заробітком, пенсією, стипендією та іншими доходами особи з обмеженою дієздатністю (або може дати письмовий дозвіл на самостійне розпорядження цими коштами).

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, яку вона завдала.

Наслідки визнання недієздатною: опіка

Визнання особи недієздатною передбачає встановлення опіки. Опікун від імені недієздатної особи здійснює всі дії, що мають правові наслідки, та несе відповідальність за шкоду, заподіяну підопічним.

Безоплатна правнича допомога: як отримати підтримку

У справах про обмеження або позбавлення цивільної дієздатності, інтереси особи обов’язково повинен представляти адвокат, який забезпечує захист прав та інтересів людини. Держава гарантує безоплатні послуги адвоката для таких клієнтів. Призначення фахівця здійснюється системою надання безоплатної правничої допомоги (БПД). Сама людина або члени її родини не повинні звертатися кудись самостійно для отримання цієї допомоги – існує спеціальна процедура.

Якщо ви маєте намір обмежити або позбавити дієздатності свого родича, ви можете отримати безоплатну допомогу зі зверненням до суду, якщо належите до таких категорій осіб: ВПО, особи з низьким доходом (працездатні – якщо дохід менш ніж 6056 грн; пенсіонери – якщо дохід менш ніж 4722 грн; особи з інвалідністю – якщо пенсія або допомога, що призначається замість пенсії, менш ніж 6056 грн), УБД, члени сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, Захисників і Захисниць України.

Контакти системи надання безоплатної правничої допомоги:

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Практичні приклади з судової практики

Розглянемо декілька прикладів з судової практики, які демонструють важливість і практичне застосування процедур обмеження та позбавлення цивільної дієздатності.

Випадок 1: Допомога у справі про визнання недієздатною доньки з психічним захворюванням

Пан Анатолій звернувся по допомогу до системи надання БПД, щоб визнати свою доньку недієздатною та оформити над нею опікунство. Його донька має інвалідність з дитинства та потребує постійного догляду через психічне захворювання. Анатолій є внутрішньо переміщеною особою, що дає йому право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду.

Юристка підготувала позовну заяву, зібрала необхідні документи. Орган опіки та піклування надав суду висновок про доцільність призначення Анатолія опікуном. Хоча суд спочатку відмовив у задоволенні позову через недостатність доказів, юристка подала апеляційну скаргу. Суд врахував надані докази та призначив судово-психіатричну експертизу, яка підтвердила нездатність доньки усвідомлювати свої дії. Суд задовольнив апеляційну скаргу та визнав доньку недієздатною, призначивши Анатолія опікуном.

Детальніше про цю справу – тут.

Випадок 2: Захист прав дружини у справі про визнання недієздатною

Чоловік Катерини подав позов до суду про визнання дружини недієздатною, встановлення опіки та призначення його опікуном. Він стверджував, що Катерина перебуває під наглядом лікаря-психіатра через пережитий стрес. Суд призначив Катерині захисника з міжрегіонального центру БПД. Адвокатка не підтримала вимоги чоловіка, оскільки не було вагомих підстав для визнання Катерини недієздатною. Представник органу опіки та піклування також не підтримав позов. Судово-психіатрична експертиза не виявила у Катерини порушень пам’яті, уваги та мислення. Суд відмовив у задоволенні позову чоловіка.

Детальніше про цю справу – тут.

Ці приклади демонструють важливість розуміння процедур обмеження та позбавлення цивільної дієздатності, а також роль безоплатної правничої допомоги у захисті прав та інтересів громадян.