Цивільна дієздатність визначає здатність людини розуміти свої дії, керувати ними, нести відповідальність та реалізовувати свої права й обов’язки. Вона залежить від різних факторів, зокрема віку та психічного стану, і впливає на багато аспектів життя, таких як початок трудової діяльності, укладання договорів, купівля-продаж майна, та відповідальність перед законом.

Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги роз’яснюють з якого віку настає дієздатність та в яких випадках її можуть обмежити чи позбавити.

Коли настає цивільна дієздатність

Діти до 14 років мають часткову дієздатність. Вони можуть здійснювати дрібні побутові угоди, наприклад, купувати товари в магазині. Також можуть використовувати результати своєї інтелектуальної або творчої діяльності, такі як участь у конкурсах малюнків.

Діти до 14 років не несуть відповідальності за шкоду, яку вони завдали. Відповідальність покладається на їхніх законних представників – батьків, усиновлювачів або опікунів. Наприклад, якщо дитина побила однокласника, до адміністративної відповідальності можуть притягнути батьків.

З 14 до 18 років підлітки набувають неповної дієздатності. Вони мають право самостійно укладати окремі угоди за згодою батьків чи опікунів, наприклад, влаштовуватись на роботу. Вони можуть розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Якщо підліток укладає шлюб у віці 16-17 років, він отримує повну цивільну дієздатність.

Підлітки віком від 14 до 18 років вже особисто відповідають за свої вчинки. Адміністративну та кримінальну відповідальність вони несуть з 16 років, а за тяжкі злочини – з 14 років. Якщо у підлітка недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його законні представники. Наприклад, якщо 17-річний студент розбив скло, і він отримує стипендію, то може відшкодувати збитки самостійно. Якщо ж доходів немає – платитимуть батьки.

З 18 років людина отримує повну цивільну дієздатність. Проте, її можуть обмежити або позбавити.

У яких випадках дієздатність людини може бути обмежена чи втрачена

Обмежити дієздатність можуть, якщо людина має залежність (алкогольну, наркотичну, ігрову), що створює загрозу, в тому числі економічного характеру (наприклад, великі борги), для неї самої та її близьких. Обмеження можливе також, якщо людина має психічні розлади, які ускладнюють їй контроль за своїми діями.

Недієздатними можуть визнати людей, які через хронічний, стійкий психічний розлад не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Для обмеження чи позбавлення дієздатності необхідні достатні підстави та докази (експертиза, медичний висновок, свідчення очевидців тощо).

Хто обмежує та позбавляє дієздатності

Такі справи розглядаються в судовому порядку. Ініціювати обмеження чи позбавлення дієздатності можуть:

• Члени сім’ї та близькі родичі;
• Орган опіки та піклування;
• Заклад з надання психіатричної допомоги.

Які наслідки обмеження цивільної дієздатності

Над людиною, дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Це означає, що піклувальник дає згоду такій людині на розпорядження майном (наприклад, продавати, дарувати), отримує та розпоряджається її заробітком, пенсією, стипендією, іншими доходами (або може надати письмову згоду людині з обмеженою дієздатністю робити це самостійно).

Людина, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, яку вона завдала.

Які наслідки визнання людини недієздатною

Над недієздатною людиною встановлюється опіка. Опікун вчиняє від імені недієздатної особи всі дії, що мають правові наслідки, та відповідає, якщо його підопічний завдасть шкоди.

Як отримати допомогу зі зверненням до суду

Людей, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності або про визнання недієздатними, обов’язково повинен представляти адвокат, який стежить за дотриманням прав людини.

Держава гарантує безоплатні послуги адвоката таким клієнтам, призначаючи фахівця з системи надання БПД. Самій людині або члену її родини звертатися нікуди не потрібно, існує спеціальна процедура.

Якщо ви плануєте обмежити дієздатність або визнати недієздатним свого родича, ви можете отримати безоплатну допомогу зі зверненням до суду, якщо належите до категорій осіб, які мають на це право: ВПО, особи з низьким доходом (працездатні – якщо дохід менше 6056 грн; пенсіонери – якщо дохід менше 4722 грн; особи з інвалідністю – якщо пенсія або допомога, що призначається замість пенсії, менше 6056 грн), УБД, члени сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, Захисників і Захисниць України.

Як звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Приклади допомоги у суді

Через психічне захворювання донька потребувала постійного догляду: щоб визнати недієздатною та призначити опікуна до суду довелось йти двічі

Донька пана Анатолія має інвалідність з дитинства. Через психічне захворювання дівчина потребує постійного догляду. Щоб визнати доньку недієздатною та оформити над нею опікунство, чоловік звернувся по допомогу до системи надання БПД.

Анатолій – внутрішньо переміщена особа, отже має право на допомогу зі зверненням до суду.

Юристка підготувала позовну заяву до суду, до якої надала необхідні документи. Крім цього орган опіки та піклування направив до суду висновок про доцільність призначення Анатолія опікуном. Проте, суд позов не задовольнив, мотивуючи це тим, що матеріали справи не містили переконливих доказів.

Тоді юристка склала апеляційну скаргу. Під час розгляду апеляційної скарги, суд врахував надані докази та призначив судово-психіатричну експертизу. Відповідно до висновків експерта, за своїм психічним станом донька Анатолія не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тож, суд апеляційну скаргу задовольнив та своїм рішенням визнав доньку Анатолія недієздатною, призначивши його опікуном дівчини.

Детальніше про справу – тут.

Хотів стати опікуном дружини через її депресивний стан – права жінки захистили у суді

Чоловік Катерини подав до суду позовну заяву про визнання дружини недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна. В позовній заяві він зазначав, що Катерина після пережитого стресу через смерть брата перебуває під наглядом у лікаря-психіатра в психіатричній амбулаторії.

Суд розглянув позовну заяву та ухвалив призначити Катерині захисника. Міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначив адвокатку, яка співпрацює з системою надання БПД, для здійснення представництва інтересів Катерини у суді.

Під час розгляду справи у суді адвокатка заяву про визнання особи недієздатною не підтримала, оскільки для цього не було вагомих підстав. Також заяву не підтримав представник органу опіки та піклування. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта, Катерина не виявляла будь-яких суттєвих порушень уваги, пам`яті та мислення.

Тож, суд відмовив у задоволенні позову чоловікові Катерини.

Детальніше про справу – тут.