Цивільна дієздатність: що це таке та як вона впливає на наше життя? Цивільна дієздатність визначає, наскільки людина усвідомлює свої дії, здатна їх контролювати, нести за них відповідальність, а також набувати прав та виконувати обов’язки. Вона залежить від віку, психічного стану та інших факторів. Саме цивільна дієздатність впливає на те, коли людина може почати працювати, укладати угоди, купувати або продавати майно, і коли вона несе відповідальність за свої дії перед законом.

Розберемося детальніше, з якого віку настає цивільна дієздатність і в яких випадках її можуть обмежити або втратити. Важливо розуміти ці нюанси, щоб захистити свої права та знати свої обов’язки.

Коли настає цивільна дієздатність?

Діти до 14 років мають часткову цивільну дієздатність. Це означає, що вони можуть самостійно здійснювати дрібні побутові угоди, наприклад, купувати товари в магазині, або використовувати результати своєї інтелектуальної чи творчої діяльності, наприклад, подавати малюнок на конкурс.

Важливо знати, що діти до 14 років не несуть відповідальності за завдану ними шкоду. Відповідальність за їхні дії несуть їхні законні представники – батьки, усиновлювачі або опікуни. Наприклад, якщо дитина завдала шкоду однокласнику, до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті її батьки.

Підлітки віком від 14 до 18 років мають неповну цивільну дієздатність. Вони можуть самостійно здійснювати певні угоди за згодою своїх батьків або опікунів, наприклад, працювати. Також вони мають право розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Важливо, що якщо дитина у віці 16-17 років укладе шлюб, вона набуває повної цивільної дієздатності.

Діти віком від 14 до 18 років вже несуть особисту відповідальність за свої вчинки. Адміністративну та кримінальну відповідальність вони несуть з 16 років, а за тяжкі злочини – з 14 років. Якщо у них немає достатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть їхні законні представники. Наприклад, якщо 17-річний студент розбив вікно, то, якщо він отримує стипендію, він може відшкодувати збитки самостійно. Якщо у нього немає доходів, платитимуть батьки.

Повна цивільна дієздатність настає з 18 років. Однак, важливо пам’ятати, що вона може бути обмежена або втрачена за певних обставин.

В яких випадках дієздатність може бути обмежена або втрачена?

Цивільну дієздатність людини можна обмежити, якщо вона має залежність (алкогольну, наркотичну, ігрову) і через цю залежність виникають загрози, зокрема економічного характеру (наприклад, великі борги), для її близьких. Або якщо людина має психічні розлади, які ускладнюють її контроль за своїми діями.

Недієздатними можуть бути визнані люди, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатні усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.

Для обмеження або позбавлення цивільної дієздатності мають бути достатні підстави та докази, такі як експертиза, медичний висновок, показання свідків тощо.

Хто обмежує і позбавляє дієздатності?

Ці питання розглядаються виключно судом. Ініціювати обмеження або позбавлення дієздатності можуть:

● члени сім’ї та близькі родичі;

● орган опіки та піклування;

● заклад з надання психіатричної допомоги.

Які наслідки обмеження цивільної дієздатності?

У разі обмеження цивільної дієздатності над людиною встановлюється піклування. Це означає, що лише піклувальник має право давати згоду на розпорядження майном (наприклад, продаж, дарування), одержувати та розпоряджатися заробітком, пенсією, стипендією, іншими доходами (або може дати письмову згоду робити це людині з обмеженою дієздатністю).

Людина, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, яку завдала.

Які наслідки визнання людини недієздатною?

У випадку визнання людини недієздатною над нею встановлюється опіка. З цього моменту опікун вчиняє від імені недієздатної людини усі дії, що мають правові наслідки, та несе відповідальність, якщо його підопічний завдасть якоїсь шкоди.

Як отримати допомогу зі зверненням до суду?

Людей, стосовно яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності або про позбавлення дієздатності, обов’язково має представляти адвокат. Він стежитиме, щоб права людини не були порушені.

Держава гарантує безоплатні послуги адвоката таким клієнтам, призначає фахівця система надання БПД. Цій людині чи члену її родини самостійно звертатися для цього нікуди не потрібно, існує спеціальна процедура.

Якщо ви хочете обмежити дієздатність чи позбавити її родича, то можете отримати безоплатну допомогу зі зверненням до суду, якщо належите до категорій осіб, які мають на це право: ВПО, люди з низьким доходом (працездатні — якщо дохід менш ніж 6056 грн; пенсіонери (за віком, вислугою років тощо) — якщо дохід менш ніж 4722 грн; люди з інвалідністю — якщо пенсія або допомога, що призначається замість пенсії, менш ніж 6056 грн), УБД, члени сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, Захисників і Захисниць України.

Як звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Приклади допомоги у суді

Через психічне захворювання донька потребувала постійного догляду: щоб визнати недієздатною та призначити опікуна до суду довелось йти двічі

Донька пана Анатолія має інвалідність з дитинства. Через психічне захворювання дівчина потребує постійного догляду. Щоб визнати доньку недієздатною та оформити над нею опікунство, чоловік звернувся по допомогу до системи надання БПД.

Анатолій – внутрішньо переміщена особа, отже має право на допомогу зі зверненням до суду.

Юристка підготувала позовну заяву до суду, до якої надала необхідні документи. Крім цього орган опіки та піклування направив до суду висновок про доцільність призначення Анатолія опікуном. Проте, суд позов не задовольнив, мотивуючи це тим, що матеріали справи не дають переконливих доказів.

Тоді юристка склала апеляційну скаргу. Під час розгляду апеляційної скарги, суд врахував надані докази та призначив судово-психіатричну експертизу. Відповідно до висновків експерта, за своїм психічним станом донька Анатолія не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тож, суд апеляційну скаргу задовольнив та своїм рішенням визнав доньку Анатолія недієздатною, призначивши його опікуном дівчини.

Хотів стати опікуном дружини через її депресивний стан – права жінки захистили у суді

Чоловік Катерини подав до суду позовну заяву про визнання дружини недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна. В позовній заяві він зазначав, що Катерина після пережитого стресу через смерть брата перебуває під наглядом у лікаря-психіатра в психіатричній амбулаторії.

Суд розглянув позовну заяву та ухвалив призначити Катерині захисника. Міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначив адвокатку, яка співпрацює з системою надання БПД, для здійснення представництва інтересів Катерини у суді.

Під час розгляду справи у суді адвокатка заяву про визнання особи недієздатною не підтримала, оскільки для цього не було вагомих підстав. Також заяву не підтримав представник органу опіки та піклування. А відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Катерина не виявляє будь-яких суттєвих порушень уваги, пам`яті та мислення.

Тож, суд відмовив у задоволенні позову чоловікові Катерини.