Цивільна дієздатність визначає здатність особи усвідомлювати свої дії, керувати ними, нести за них відповідальність, набувати прав та виконувати обов’язки. Цивільна дієздатність залежить від віку, психічного стану та інших факторів. Цивільна дієздатність впливає на можливість працювати, укладати угоди, купувати або продавати майно, а також на відповідальність перед законом.

Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги роз’яснюють, з якого віку настає цивільна дієздатність, коли вона може бути обмежена чи втрачена.

 Коли набувається дієздатність

Діти до 14 років мають часткову дієздатність. Вони можуть здійснювати дрібні побутові угоди, наприклад, купувати товари. А також використовувати результати своєї творчості, наприклад, брати участь у конкурсах.

За шкоду, завдану ними, відповідають законні представники (батьки, опікуни). Наприклад, якщо дитина завдала шкоду однокласнику, до відповідальності можуть бути притягнуті батьки.

Підлітки від 14 до 18 років мають неповну дієздатність. Вони можуть здійснювати певні угоди за згодою батьків, наприклад, працювати та розпоряджатися своїм заробітком або стипендією. У випадку укладення шлюбу у віці 16-17 років, підліток отримує повну цивільну дієздатність.

Діти віком 14-18 років несуть особисту відповідальність за свої дії. Адміністративну, кримінальну – з 16 років, а за тяжкі злочини – з 14 років. За відсутності майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть законні представники. Наприклад, якщо 17-річний студент пошкодив майно, він може відшкодувати збитки зі стипендії, інакше платитимуть батьки.

З 18 років настає повна цивільна дієздатність, але вона може бути обмежена або втрачена.

 В яких випадках дієздатність людини може бути обмежена чи втрачена

Обмеження дієздатності можливе при наявності залежностей (алкогольної, наркотичної, ігрової), що створюють загрози (зокрема, економічні) для близьких. Також обмеження можливе при психічних розладах, що ускладнюють контроль за діями.

Недієздатними можуть бути визнані особи, які внаслідок хронічних психічних розладів не можуть усвідомлювати значення своїх дій.

Для обмеження чи позбавлення дієздатності необхідні обґрунтовані підстави та докази (експертизи, висновки лікарів, свідчення).

 Хто обмежує і позбавляє дієздатності

Ці питання вирішуються судом. Ініціювати обмеження чи позбавлення дієздатності можуть:

• члени сім’ї та близькі родичі;

• орган опіки та піклування;

• заклад з надання психіатричної допомоги.

 Які наслідки обмеження цивільної дієздатності

Встановлюється піклування. Піклувальник дає згоду на розпорядження майном, одержує та розпоряджається доходами (або дає письмову згоду на це особі з обмеженою дієздатністю).

Особа з обмеженою цивільною дієздатністю самостійно відповідає за порушення угод, укладених за згодою піклувальника, та за завдану шкоду.

Які наслідки визнання людини недієздатною

Встановлюється опіка. Опікун здійснює всі дії від імені недієздатної особи та несе відповідальність за завдану нею шкоду.

Як отримати допомогу зі зверненням до суду

Осіб, щодо яких розглядається справа про обмеження чи позбавлення дієздатності, обов’язково представляє адвокат, призначений системою надання БПД. Звертатися самостійно не потрібно.

Безоплатну допомогу зі зверненням до суду можуть отримати ВПО, особи з низьким доходом, УБД, члени сімей загиблих учасників бойових дій.

Як звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

 Приклади допомоги у суді

Через психічне захворювання донька потребувала постійного догляду: щоб визнати недієздатною та призначити опікуна до суду довелось йти двічі

Донька пана Анатолія має інвалідність з дитинства. Через психічне захворювання дівчина потребує постійного догляду. Щоб визнати доньку недієздатною та оформити над нею опікунство, чоловік звернувся по допомогу до системи надання БПД.

Анатолій – внутрішньо переміщена особа, отже має право на допомогу зі зверненням до суду.

Юристка підготувала позовну заяву до суду, до якої надала необхідні документи. Крім цього орган опіки та піклування направив до суду висновок про доцільність призначення Анатолія опікуном. Проте, суд позов не задовольнив, мотивуючи це тим, що матеріали справи не дають переконливих доказів.

Тоді юристка склала апеляційну скаргу. Під час розгляду апеляційної скарги, суд врахував надані докази та призначив судово-психіатричну експертизу. Відповідно до висновків експерта, за своїм психічним станом донька Анатолія не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тож, суд апеляційну скаргу задовольнив та своїм рішенням визнав доньку Анатолія недієздатною, призначивши його опікуном дівчини.

Детальніше про справу – тут.

Хотів стати опікуном дружини через її депресивний стан – права жінки захистили у суді

Чоловік Катерини подав до суду позовну заяву про визнання дружини недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна. В позовній заяві він зазначав, що Катерина після пережитого стресу через смерть брата перебуває під наглядом у лікаря-психіатра в психіатричній амбулаторії.

Суд розглянув позовну заяву та ухвалив призначити Катерині захисника. Міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначив адвокатку, яка співпрацює з системою надання БПД, для здійснення представництва інтересів Катерини у суді.

Під час розгляду справи у суді адвокатка заяву про визнання особи недієздатною не підтримала, оскільки для цього не було вагомих підстав. Також заяву не підтримав представник органу опіки та піклування. А відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Катерина не виявляє будь-яких суттєвих порушень уваги, пам`яті та мислення.

Тож, суд відмовив у задоволенні позову чоловікові Катерини.

Детальніше про справу – тут.