Цими днями в нашому інформаційному просторі та в соцмережах дуже багато повідомлень про конфліктні ситуації та загрози, які є в інших географіях. Світ немов затамував подих, спостерігаючи за ескалацією напруженості у різних куточках планети. Спочатку – Балкани, що знову опинилися на межі спалаху давніх протиріч, потім – Тайвань, де загострилася риторика та військова активність навколо стратегічно важливого регіону. Тепер може бути Кавказ, традиційно вразливий до геополітичних маніпуляцій та етнічних конфліктів. Усі ці ситуації здаються різними на перший погляд, але їх об’єднує один визначальний чинник, а саме: глобальна архітектура безпеки не спрацювала належним чином. Ця система, покликана запобігати великим конфліктам та підтримувати мир, демонструє значні прогалини. Якби вона функціонувала ефективно, не було б усієї цієї зростаючої конфліктності, яка загрожує стабільності та процвітанню по всьому світу. Неспроможність міжнародних інституцій та механізмів забезпечення глобальної безпеки змушує держави шукати власні шляхи її гарантування, що часто призводить до подальшої дестабілізації та зростання ризиків для глобальної безпеки в цілому.
І це насправді те, на що Україна звертає увагу не лише 161 день від початку повномасштабної війни, а вже роками, попереджаючи міжнародну спільноту про деградацію міжнародного права та принципів співіснування. Відтоді, як Росія повністю проігнорувала міжнародне право, анексувавши території суверенної держави та розпочавши гібридну агресію, стало зрозуміло, що усталені правила гри більше не діють. Агресія проти України стала переломним моментом, що викрив глибокі тріщини у фундаменті глобальної безпеки. Інтереси людяності як такої, принципи суверенітету та територіальної цілісності були знехтувані задля імперських амбіцій. Сьогодні, коли питання глобальної безпеки стоїть гостро, уроки України є надзвичайно цінними. Досвід протистояння агресору, який зневажає будь-які норми, свідчить про необхідність кардинального переосмислення підходів до забезпечення миру та відновлення дієвої глобальної безпеки. Міжнародна спільнота має об’єднатися для розробки нових, дієвіших механізмів, які б гарантували дотримання міжнародного права та запобігали повторенню подібних сценаріїв. Тільки так можна відновити довіру до системи колективної безпеки та забезпечити стабільне майбутнє для всіх націй. Питання глобальної безпеки не може бути вирішене фрагментарно; воно вимагає комплексного та рішучого підходу, заснованого на непохитному дотриманні міжнародного права.