Цього року виповнюється 10 років з дня загибелі Героя України, солдата Дмитра Валерійовича Загороднього. Він був командиром інженерно-саперної групи 14-ї окремої механізованої бригади, який віддав своє життя заради мирного майбутнього нашої держави. Його ім’я навічно викарбуване в історії України.

Дмитро Загородній народився 5 липня 1989 року в мальовничому селі Рідка Теофіпольського району Хмельницької області. Свій шлях до знань розпочав у Бережинецькій загальноосвітній школі, а згодом продовжив навчання у Поляхівській школі І-ІІІ ступенів. Вищу освіту здобував у Львівському державному університеті внутрішніх справ, де заклав міцний фундамент для майбутньої служби, формуючись як справжній захисник правопорядку та закону.

Після завершення навчання, Дмитро розпочав свою кар’єру у Теофіпольському районному відділі внутрішніх справ. Там він працював дільничним інспектором, відповідаючи за безпеку та спокій на території кількох сільських рад. Його молодість, енергія та неабияка відповідальність заслужили глибоку повагу як серед колег, так і серед мешканців громад, які він оберігав.

6 лютого 2015 року, відчуваючи поклик обов’язку, Дмитро був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він не шукав легких шляхів, а обрав найважчий — передову. Служачи у 14-й окремій механізованій бригаді, він виконував надзвичайно важливу та небезпечну місію – розмінування територій на лінії фронту, щоденно ризикуючи власним життям заради безпеки інших.

29 липня 2015 року, під час виконання бойового завдання поблизу Маріуполя, доля звела його з ворогою міною. Дмитро отримав важкі поранення. Попри титанічні зусилля медиків, врятувати життя Героя не вдалося. 30 липня 2015 року його серце назавжди зупинилося у Маріупольській лікарні. Йому було лише 26 років.

3 серпня 2015 року, з глибоким сумом, Дмитра поховали в його рідному селі Рідка. На церемонію прощання прибули рідні, близькі друзі, бойові побратими та численні жителі громади, щоб віддати шану своєму Герою. Його передчасна смерть стала невимовною втратою для всієї Хмельниччини.

Відповідно до Указу Президента України №76/2016 від 1 березня 2016 року, Дмитро Валерійович Загородній був посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня «за виняткову особисту мужність та високий професіоналізм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі».

Однак, найціннішим пам’ятником Герою став живий сад, що сьогодні розквітає у його рідному селі. Його висадили небайдужі земляки, друзі та знайомі – на знак пам’яті про хлопця, який мріяв про власний сад, але не встиг здійснити цю мрію. Це місце стало символом незламної надії та тихим куточком пам’яті, де кожне дерево, кожен листок нагадуватиме про продовження життя Дмитра.

Минуло десять років з того дня, але пам’ять про Героїв живе вічно. Їхня вдячність житиме в серцях українців, а Україна – завдяки таким незламним синам, як Дмитро Загородній. Вічна слава Герою!