Цього дня, рівно два роки тому, Україна втратила свого відважного сина, нашого земляка Олександра Масенка. Його життя, оповите щирою мужністю та незламною любов’ю до рідної землі, стало справжнім прикладом для всієї громади. Олександр довів, що справжній Захисник бореться до останнього подиху, віддаючи все заради кожного клаптика рідної землі, кожної родини, кожного майбутнього. З перших днів повномасштабного вторгнення він стояв на захисті України, ставши опорою та силою для оточуючих. Його непохитний дух, навіть попри тяжкі поранення, отримані під Синьківкою, не зламався, але, на жаль, ця війна забрала у нас надзвичайно цінну людину. Відвага та гуманність Олександра залишили глибокий слід у серцях тих, хто мав честь його знати. Сьогодні ми не просто згадуємо — ми вшановуємо його подвиг, висловлюючи глибоку повагу, яку важко передати словами. Пам’ять про Олександра Масенка житиме у нашій вірі, у силі української громади та у незламності всього нашого народу. Світла пам’ять Герою. Щирі співчуття родині та близьким.