«Ця книга допомогла мені вижити»: мати загиблого Захисника презентувала у Житомирі книгу, написану її сином. Життя та творчість Володимира Петренка, молодого бібліотекаря та редактора, який став Героєм України, тепер увічнено в книзі «Якого кольору дощ…». Ця книга — не просто збірка текстів, а свідчення незламності духу та глибоких роздумів автора. За словами матері, Ніни Петренко, саме ця книга стала для неї опорою у найважчі часи.

«Якби ти випустив книжку, яку назву дав би?». Він відповів: «Якого кольору дощ…». Це питання та відповідь, що стали дороговказом для створення книги, яка пронизує душу читача.

Ніна Петренко, мати загиблого Героя, з гордістю та болем презентувала у Житомирі книгу свого сина-захисника. «Ця книга допомогла мені вижити, — каже пані Ніна. – Кожен може трактувати цю назву по-своєму. Але тепер для багатьох колір дощу – це колір материнських сліз». Ця книга стала не лише пам’яттю про Володимира, а й своєрідним посланням для тих, хто залишився.

Книга складається з чотирьох глибоких розділів: «Поезія», «Поезія в прозі», «Інтерв’ю, есе, статті» та «Оповідання». Особливе місце посідає останній розділ, який містить зворушливі спогади Володимира Петренка та його друзів про нього. А замість епілога – сильне материнське слово, яке розкриває сутність її сина-Героя, його цінності та прагнення.

Володимир Петренко був не просто бібліотекарем з Малина. Він був інтелектуалом, який прагнув пізнати світ. Закінчив Український державний університет імені Михайла Драгоманова, працював редактором одного із житомирських видань, був кореспондентом у газетах Малина. Його кар’єрний шлях демонструє любов до слова та прагнення ділитися знаннями.

У грудні 2023-го Володимир став на захист України у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Його рішення було свідомим кроком, сповненим патріотизму та самовідданості. 22 лютого 2024-го, під час виконання бойового завдання під Куп’янськом, Володимир Петренко загинув, віддавши найцінніше – власне життя – за свободу та незалежність України.

«Він був філологом за освітою і філософом у душі. Завжди шукав сенс у житті, – каже мати Героя. – Один психолог, який знав сина, поглянувши на обкладинку книги, сказав: це портрет душі Володимира». Ці слова підкреслюють глибину особистості Володимира та його внутрішній світ, який знайшов своє відображення у цій особливій книзі. Книга “Якого кольору дощ…” – це данина пам’яті, спонукання до роздумів та джерело натхнення.