В Україні спостерігається значне здорожчання лікарських засобів, що викликає занепокоєння серед споживачів та експертів фармацевтичної галузі. Ця тенденція торкнулася як безрецептурних, так і рецептурних препаратів, ставлячи під питання доступність медикаментів для широких верств населення. Аналіз цін на популярні ліки свідчить про стабільне зростання після короткочасного зниження на початку року.

До прикладу, ціна на розповсюджений знеболювальний засіб “Німесил” досягла свого піку на початку року, трохи знизилася у лютому та березні, але вже з квітня відновила стрімке зростання. Ситуація з рецептурними препаратами не краща: фахівці відзначають, що такі ліки, як “Гептрал”, вартість якого може перевищувати 1000 гривень, раніше можна було придбати зі значними знижками до 30%. Проте нині таких вигідних пропозицій стає дедалі менше, що безпосередньо впливає на гаманці українців.

Ключові причини зростання цін на ліки

Однією з головних причин здорожчання ліків, за словами фахівців фармацевтичного сектору, є призупинення маркетингових платежів для аптечних мереж. Представники роздрібної торгівлі наголошують, що маркетинг у фармацевтиці завжди був інструментом для зниження кінцевої ціни на препарати для споживача. Значна частина цих маркетингових бюджетів, часом до 90%, спрямовувалася саме на надання знижок, оскільки саме цінова привабливість стимулює вибір конкретного препарату серед багатьох аналогів. Таким чином, припинення цих платежів призводить до неминучого зростання вартості ліків.

Експерти ринку, зокрема керівники аптечних мереж, пояснюють, що аптечний маркетинг є невід’ємною частиною конкуренції та природних ринкових механізмів. Спроби ручного регулювання цього процесу, як показує досвід, рідко приносять позитивні результати. Навпаки, це може призвести до небажаних наслідків, таких як зростання цін на практично весь асортимент лікарських засобів. Маркетингові інструменти дозволяли аптекам покривати операційні видатки та більш агресивно демпінгувати ціни в умовах жорсткої конкуренції. Зростання цін для аптек, у свою чергу, спричиняє падіння обсягів продажів ліків та потенційну втрату лояльності клієнтів. Для всього фармацевтичного ринку це загрожує збільшенням заборгованості між аптеками та дистриб’юторами, а також негативними очікуваннями через непередбачуваність наслідків нового регулювання.

Крім того, маркетингові платежі сприяли розширенню ринку за рахунок дотування споживача. Логіка проста: чим нижчі ціни, тим більші обсяги продажів; а чим більші обсяги продажів, тим більші знижки можуть надавати виробники, оскільки собівартість продукції знижується. Цим механізмом фахівці пояснюють помітне падіння продажів лікарських засобів у квітні, лише через місяць після ухвалення рішення про призупинення маркетингових платежів. За даними аналітичних компаній, у натуральному вираженні продажі ліків за квітень скоротилися на 2,15% порівняно з березнем. Провідні виробники за три місяці після запровадження заборони втратили по 2-3% частки ринку, що свідчить про значний негативний вплив.

Наразі аптечні заклади реалізують запаси, накопичені в січні-лютому, до початку регулювання ринку. Однак ціни поступово зростають: відсутність маркетингових бюджетів означає відсутність знижок, а також вичерпання раніше створених запасів. Споживачі, які роками користувалися прайс-агрегаторами для бронювання ліків, добре знають, що знижки на медикаменти в середньому досягали 30% саме завдяки маркетинговим платежам. Повернення практики цих платежів може сприяти стабілізації та зниженню цін на ліки, оскільки це дозволить ринку знову вирівнятися та відновити конкурентні механізми, які забезпечували доступність медикаментів для населення.