Сергій Шикун, 36-річний захисник України з села Гордіївка Романівської громади, нарешті повернувся додому з російського полону. Ця довгоочікувана новина стала справжнім дивом для його родини, яка півтора року перебувала у стані тривоги та відчаю. Сергій потрапив у полон під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку в серпні 2024 року, і з того часу його мама та дружина вели невпинну боротьбу за його повернення. Вони неодноразово переживали гірке розчарування, коли Сергія ставили у списки на обмін, але він так і не повертався. “Часом ми геть зневірювалися — було дуже боляче, ми не знали, як і на кого ще вплинути, щоб сина повернули. Зараз хочу подякувати усім, хто працює над тим, щоб наші діти поверталися додому. Коли сина обміняли, я знову почала жити — бажаю, щоб кожен, хто чекає, відчув ці емоції якомога швидше”, — ділиться своїми емоціями мама звільненого військового, Людмила.

Новина про повернення Сергія стала для його близьких повною несподіванкою. Жінки були настільки переповнені щастям, що їхні емоції вилилися в одночасний крик, сміх та сльози радості. Це свідчення сили духу та незламної віри, яка живила їх протягом усіх цих місяців. Повернення Сергія Шикуна — це не лише особиста перемога його родини, а й нагадування про тисячі інших українських родин, які досі чекають на своїх рідних, що перебувають у полоні. Кожна така історія — це промінь надії, що стимулює подальші зусилля для повернення всіх українських бранців. Історія Сергія Шикуна, військового з Житомирщини, є яскравим прикладом того, як важлива наполегливість та віра у найскладніші часи.