Час летить, його не зупинити. Але наша пам’ять не згасає… Бо час не зітре з нашої пам’яті імена Героїв-земляків, які віддали своє життя у війні за кожного з нас, за Україну.

Сьогодні, 31 серпня, виповнюється друга річниця, як захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність нашої держави загинув наш земляк з села Розкошівка – ЛАСКУРИК Віталій Володимирович.

Віталій народився 10 червня 1981 року. Він був чудовою, доброю та щирою людиною… Все своє життя пов’язав з рідним селом Розкошівка. Обробляв землю, як і всі мав плани на майбутнє… Понад усе любив своїх дівчат – дружину Вікторію та донечку Веронічку.

Війна для Віталія розпочалась з часів АТО. Тоді він взяв до рук зброю, щоб захистити України. 11 червня 2022 року знову призваний на військову службу по мобілізації до лав ЗСУ.

31 серпня в ході ведення бойових дій в районі населеного пункту Петрівка Херсонської області, вірний військовій присязі та Українському народу Віталій загинув у бою за Батьківщину. Ціною власного життя він виборював право нашої нації бути вільними.

З того злощасного дня розпочався відлік скорботних, важких та тривожних днів без Віталія… Бо найважче прийняти факт смерті рідної людини, якій, здавалося б, тільки жити…
Йому назавжди 41…

Величний подвиг запеклої боротьби мужнього Воїна за Батьківщину не зітреться часом. Його ім’я навіки закарбоване в історії наших визвольних змагань за незалежність України.

Схилімо голови в пошані перед Віталієм та тими, хто віддав своє життя за нас…

Світла пам’ять, низький уклін та вічний спокій тобі, Віталію Володимировичу. Нехай в мирі спочиває твоя добра душа.

Герої не вмирають, вмирають вороги.
Наші Герої живуть у наших серцях, у наших душах і думках, допоки ми їх пам’ятаємо….