Час плине невпинно, але пам’ять про Героїв, які віддали своє життя за Україну, залишається вічною. Сьогодні, 12 березня, ми згадуємо другу річницю з дня загибелі Ігоря Рожика, уродженця села Зелене, який народився 02.05.1989. Його подвиг – приклад мужності та самовідданості, що назавжди залишиться у серцях українців. Ігор Рожик був справжнім воїном нового покоління, чия відвага загартовувалась у боях за свободу та незалежність нашої держави. Нехай його жертовність надихає прийдешні покоління, а світла пам’ять про нього живе вічно. Ми схиляємо голови перед подвигом Героя, який віддав найцінніше – своє життя – за мирне майбутнє України. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої країни.

Ігор Рожик похований у селищі Бобровиця Чернігівської області, де він проживав зі своєю родиною. Висловлюємо щирі співчуття матері, родині та близьким Ігоря. Важко знайти слова, щоб виразити біль втрати, але ми завжди пам’ятатимемо про його жертовний подвиг. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях, у пам’яті українського народу. Пам’ять про Ігоря Рожика – це пам’ять про всіх, хто віддав життя за Україну.

Ми не можемо повернути полеглих оборонців, але ми можемо зберегти пам’ять про них, передаючи їхні імена з покоління в покоління. Помолимося за упокій душі Ігоря та всіх, хто відійшов у вічність, захищаючи рідну землю. Нехай їхній героїзм буде для нас прикладом мужності та самопожертви. Вічна пам’ять Героям! Слава Україні! Слава її захисникам!