Сьогодні, 21 червня 2025 року, минає друга річниця з того трагічного дня, коли Україна втратила одну зі своїх найвідважніших дочок – незламну Захисницю України Лілію Миколаївну Шулик. Ця дата навічно вписана у літопис героїзму нашого народу, нагадуючи про ціну свободи та незалежності. У цей скорботний день ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Лілії Шулик, яка віддала найдорожче – своє життя – за мирне майбутнє рідної землі.

Лілія Шулик народилася 27 липня 2000 року в мальовничому селі Зарічанка Чемеровецького району Хмельницької області. З дитинства вона мріяла допомагати людям, її серце прагнуло медицини. Після успішного закінчення Зарічанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Лілія продовжила здобувати освіту в Чемеровецькому фаховому медичному коледжі. Вона бачила себе невід’ємною частиною бригади екстреної медичної допомоги, готовою в будь-яку мить прийти на порятунок. Усі, хто знав її в мирному житті, відзначали її неперевершений оптимізм, гострий розум, щиру людяність та надзвичайну силу волі. Ці якості стали фундаментом її майбутнього подвигу.

Після завершення медичного коледжу, коли на сході України вже палала війна, Лілія Шулик не змогла стояти осторонь. Вона прийняла доленосне рішення – вступити до лав Збройних Сил України. Цей крок вона зробила потайки від рідних, аби не завдавати їм зайвого хвилювання. Вона стала бойовим медиком у легендарній 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Долучившись до боротьби з агресором, Лілія щодня демонструвала неймовірну відвагу та професіоналізм. На службі вона вражала всіх своєю рішучістю, максимальною відповідальністю при виконанні бойових завдань, без будь-яких послаблень чи поблажок. Її самовідданість була безмежною.

Героїня України Лілія Шулик мріяла рятувати людей у мирний час, але доля розпорядилася інакше. Їй довелося виносити поранених побратимів із запеклих полів бою, шепотіти слова розради та молитви тим, кого не вдалося вирвати з лап смерті. Вона надавала першу допомогу безпосередньо в окопах під ворожими обстрілами, евакуювала бійців у санітарних автомобілях, ризикуючи власним життям. Захисниця України Лілія Шулик навіть прикривала своїх побратимів вогнем з гранатомета, демонструючи не лише медичні, а й бойові навички. Побратими любили та поважали свого бойового медика за її фахові знання, за бойовий, але водночас погідний характер, та за її веселу вдачу. Вона була душею підрозділу, прикладом для всіх.

Лілія Шулик всім серцем вірила у Перемогу України і робила все можливе, щоб наблизити цей день. Проте 21 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання, внаслідок вибухової травми, віддана та хоробра Захисниця України Лілія Миколаївна Шулик загинула. Вона навічно залишиться в пам’яті українського народу. Вдома її не дочекалися маленька донечка Соломія, батьки та вся родина, для яких вона була світлом і надією. Цей день – день глибокої скорботи та безмежної гордості за нашу героїню. Ми вшановуємо її подвиг, пам’ять про який житиме вічно. Вічна слава та пам’ять Захисниці України!