Червень традиційно є місяцем обізнаності про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що є надзвичайно актуальним для нашого суспільства. Життєві кризи та травматичні події часто змушують нас переглядати свої переконання, змінювати ставлення до себе та світу, а також перебудовувати стосунки з оточуючими. Коли людина переживає травматичний досвід, її сприйняття та мислення можуть суттєво змінитися, що іноді призводить до розвитку ПТСР. Цей розлад психічного здоров’я виникає як відповідь психіки на пережиту психологічну травму. Джерелом такої травми можуть бути постійні повітряні тривоги, ракетні атаки, насильство, бойові дії, катування, геноцид чи будь-яка інша подія, що несе пряму загрозу життю або здоров’ю людини чи її близьких. Важливо зазначити, що не всі, хто пережив травматичний досвід, обов’язково розвивають ПТСР, але декому достатньо навіть однієї ситуації, щоб він проявився. Зовні люди з ПТСР можуть не виявляти жодних ознак свого стану, проте невидимі душевні рани суттєво впливають на якість їхнього життя та, нерідко, на життя їхніх рідних. Для наших співгромадян, що перебувають в умовах війни, тривога та постійне хвилювання перетворилися на колективний посттравматичний стресовий розлад, який став частиною повсякденності. Порушення сну, нічні кошмари, панічні атаки, хронічний смуток, безпричинний страх та фізичний біль – усе це, на жаль, стало реаліями сьогодення для багатьох українців. Окрім класичного ПТСР, фахівці також виділяють комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР), який розвивається внаслідок тривалого або повторюваного травматичного досвіду. Серед ключових симптомів КПТСР виділяють:

• Повторне переживання травматичної ситуації: це можуть бути нав’язливі кошмари, яскраві спогади (флешбеки), що виникають ніби “тут і зараз”, а також інтенсивний страх, що супроводжує ці спогади.
• Уникнення: постійне прагнення уникати спогадів, думок або ситуацій, що нагадують про травматичну подію. Це може проявлятися в ізоляції та уникненні спілкування.
• Постійне відчуття загрози: людина живе у стані підвищеної пильності та тривоги, постійно очікуючи на небезпеку, навіть коли її немає.
• Проблеми емоційної сфери: труднощі з регуляцією емоцій, що проявляються в частих змінах настрою, дратівливості, спалахах гніву або, навпаки, в апатії та емоційній заціпенілості.
• Негативні переконання: стійкі уявлення про власну нікчемність, приниженість або переможеність, відчуття провини чи сорому.
• Труднощі у побудові стосунків: проблеми з довірою, встановленням близькості та підтриманням здорових стосунків з іншими людьми.

Ці порушення призводять до значних погіршень в особистій, сімейній, соціальній, освітній, професійній та інших важливих сферах життя, значно знижуючи його якість. Здебільшого, люди, що мають КПТСР, також страждають від інших психічних розладів, зокрема депресії, генералізованих тривожних розладів, а також розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, що ускладнює їхній стан. Якщо ви або ваші близькі зіткнулися із симптомами ПТСР або КПТСР, вкрай важливо не залишатися наодинці з цією проблемою. Пам’ятайте, що посттравматичний стресовий розлад є станом, що піддається лікуванню, і своєчасна, кваліфікована фахова підтримка може значно поліпшити якість життя та допомогти повернутися до повноцінного функціонування. Не вагайтеся звернутися по допомогу до сімейних лікарів, психологів або психотерапевтів. Комплексний ПТСР діагностує та призначає лікування виключно лікар-психіатр, який зможе розробити індивідуальний план терапії. Окрім професійної медичної допомоги, важливим елементом роботи з КПТСР є методи самодопомоги. Вони включають вправи на заземлення та техніки для саморегуляції, які можна знайти, наприклад, в «Аптечці швидкої психологічної допомоги “Ти як?”» за покликанням https://howareu.com/static-objects/howareu/media/Posibnuki/Aptechka.pdf. Будьте уважними до своїх рідних, підтримуйте одне одного та дбайте про своє психічне здоров’я, адже це запорука стійкості та відновлення.