Сумна звістка знову огорнула Черкаський район, адже цього тижня рідна земля прийняла дев’ятьох своїх хоробрих синів – справжніх
захисників Черкащини
, які віддали найцінніше – власне життя – за свободу, незалежність та мирне майбутнє України. Ці
воїни України
навіки залишаться в наших серцях, а
пам’ять героїв
буде жити крізь покоління, нагадуючи про ціну, яку ми платимо за своє існування як вільна нація. Їхня самовідданість є фундаментом нашої стійкості та незламності перед обличчям ворога.
З глибоким сумом Городищенська громада провела в останню путь своїх вірних
українських захисників
– Сергія Науменка та Олексія Оверченка. Сергій Науменко був відданим воїном, чий подвиг назавжди вписаний в історію боротьби за українську державу. Олексій Оверченко, віком 45 років, мужньо стояв на захисті Батьківщини, його життя трагічно обірвав ворог, коли він виконував свій військовий обов’язок. Їхня жертовність є прикладом безмежної любові до України, а їхні імена будуть пам’ятати вічно.
Корсунь-Шевченківська громада прощалася з Анатолієм Кульбаченком та Геннадієм Воєводою. Анатолій Кульбаченко служив розвідником-санітаром і загинув 4 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку, виконуючи бойове завдання. Він був вірним військовій присязі до останнього подиху, демонструючи неперевершену мужність. Геннадій Воєвода, солдат Збройних Сил України, віддав життя 7 вересня 2024 року на Донецькому напрямку, також у 45-річному віці. Ці
захисники Черкащини
боролися за кожен клаптик рідної землі, ставши незламним щитом.
Білозірська громада втратила Миколу Гусарчука, чиє серце зупинилося 13 червня 2024 року через хворобу. Навіть не на полі бою, але його вірність та служіння Україні залишаються незаперечними. Його внесок у захист країни є таким же цінним, як і подвиги тих, хто загинув у бою. Кожен з цих
воїнів України
заслуговує на вічну шану та вдячність.
У Будищенській громаді віддали останню шану Станіславу М’якоті. Він був майстром екіпажу безпілотного літального апарату, і його самовіддана праця на фронті була надзвичайно важливою для успіху операцій. Його серце також зупинилося, і цей біль відчуває вся громада, усвідомлюючи непоправну втрату.
Степанецька громада попрощалася з Костянтином Шевченком, молодим воїном віком 25 років, оператором групи ударних безпілотних авіаційних комплексів. Він загинув під час виконання бойового завдання у Луганській області. Його юне життя обірвала жорстока війна, але його подвиг буде пам’ятатися завжди як символ нескореності. Це ще одне нагадування, що наші
українські захисники
платять найвищу ціну за нашу свободу.
Тернівська громада провела в останню путь Володимира Петренка, також 25-річного воїна, водія-гранатометника. Він загинув у Донецькій області, захищаючи Україну від ворога, демонструючи справжній героїзм. Його вірність військовій присязі та мужність є прикладом для всіх нас, надихаючи на боротьбу за вільне майбутнє.
І нарешті, Черкаська громада попрощалася з Олександром Савченком. Він був військовослужбовцем, який мужньо боровся з наслідками тяжкого поранення, отриманого в бою. На жаль, його серце не витримало цієї боротьби, і він пішов з життя. Його стійкість до останнього подиху є свідченням незламного духу
воїнів України
, які борються до кінця.
Ці дев’ять героїв – Сергій Науменко, Олексій Оверченко, Анатолій Кульбаченко, Геннадій Воєвода, Микола Гусарчук, Станіслав М’якота, Костянтин Шевченко, Володимир Петренко та Олександр Савченко –
віддали життя за Україну
, за її свободу та незалежність. Їхня жертовність ніколи не буде забута, а імена золотими літерами впишуться в історію країни. Ми висловлюємо щирі
співчуття родинам
, друзям та побратимам, які втратили своїх близьких, і розділяємо їхній біль.
Пам’ять героїв
живе в наших серцях, надихаючи нас продовжувати боротьбу і бути гідними їхнього подвигу. Весь
Черкаський район
та Україна в цілому схиляють голови перед їхньою мужністю.
Вічна шана і слава кожному
захиснику Черкащини
та всім воїнам, які полягли, щоб ми могли жити у вільній і незалежній державі. Їхній подвиг є маяком для майбутніх поколінь. Слава Україні! Героям Слава!