📖 Чи знаєте ви, на честь кого названо вулиці вашого району?

Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди прагне не лише інформувати про це, але й оживлювати історію через видатні постаті, які змінили Україну. Саме тому ми започаткували цикл лекцій “Видатні імена Солом’янки”, де розповідаємо про особистості, чиї імена золотими літерами вписані в історію нашої країни.

✍ Нещодавно у бібліотеці відбулася лекція, присвячена Олексі Тихому – людині, яка віддано любила свою землю та боролася за її духовність, зокрема, за збереження української мови. Олекса Тихий – вчитель, публіцист, дисидент, один із засновників Української Гельсінської групи, політичний в’язень радянських таборів, патріот. Він все своє життя виступав проти примусової русифікації Донеччини, яку безмежно любив.

👉 Рефреном зустрічі став уривок зі статті Олекси Тихого “Думки про рідний Донецький край” (1972): “Мова – одна з основних ознак нації. Мова – фундамент культури. Рідна мова – найдорожчий скарб народу, основа інтелекту, фундамент патріотизму. Вмирає мова – вмирає культура. Вмирає культура – припиняється прогрес…” Ці глибокі слова якнайкраще розкривають значення мови для ідентичності та розвитку нації.

📖 Якщо ця тема вам близька, обов’язково відвідайте Центральну бібліотеку Солом’янки та візьміть книгу Олекси Тихого “Мова – народ”. Його оригінальні думки про національну ідентичність і значення рідної мови здатні пробудити та надихнути кожного українця. Ця книга – джерело глибоких роздумів про минуле, сьогодення і майбутнє України.

✍ Хоча Олекса Тихий не був корінним киянином, він часто відвідував столицю, гостював у сина, зустрічався з однодумцями, приїжджав для обговорення важливих питань. Помер Олекса Тихий у неволі в 1984 році. Але в 1989-му його прах разом із Василем Стусом і Юрієм Литвином було повернуто до України – їх перепоховали на Байковому кладовищі. Важливо відзначити, що у 2019 році вулицю Виборзьку в Солом’янському районі було перейменовано на честь Олекси Тихого, вшановуючи його пам’ять та визначний внесок у боротьбу за свободу.

🎼 Доповнив лекцію наш колега, музикант та композитор Ігор Якубовський, який виконав пісні на слова Василя Симоненка та Василя Стуса. Його виступ став ще одним нагадуванням: їхній голос – це також і наш голос, голос українського народу. Музика сприяє збереженню пам’яті про видатних українців.

📖 Дякуємо всім, хто був з нами! І запрошуємо на наступні зустрічі, адже історія оживає, коли ми про неї пам’ятаємо та передаємо знання наступним поколінням.