-
+ Kиїв
Новини Усатівська ОТГ
Збереження місця роботи та зарплати працівнику в полоні: Роз’яснення
ЧИ МАЄ ПІДПРИЄМСТВО ЗБЕРІГАТИ ПРАЦІВНИКОВІ МІСЦЕ РОБОТИ ТА СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК
Запитання: «Працівник потрапив у полон. Чи має підприємство зберігати працівникові місце роботи та середній заробіток?»
Відповідь: Згідно із законодавством України, питання збереження місця роботи та середнього заробітку для працівників, які потрапили в полон, регулюється певними нормами. Розглянемо детально.
Законом України від 26.01.2022 № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» внесено доповнення до статті 1191 Кодексу законів про працю України. Відповідно до цієї статті, за працівником, стосовно якого встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи. Також місце роботи зберігається протягом шести місяців з дня звільнення, якщо працівник проходить заходи з медичної, реабілітаційної (включаючи психологічну), санаторно-курортного лікування та інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Це важливий аспект для забезпечення соціального захисту таких працівників.
Крім того, важливо враховувати норми Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року. Військовополоненими, у розумінні цієї Конвенції, вважаються особи, які потрапили в полон до супротивника. До них належать:
- Особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також члени ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.
- Члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами.
- Члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує.
- Особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу.
- Члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту.
Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», до страхового стажу особи зараховується фактичний строк позбавлення особистої свободи. Це важливий аспект для майбутнього пенсійного забезпечення працівника.
Важливо зазначити, що дія цієї статті не поширюється на військовослужбовців. Тобто, якщо працівник є військовослужбовцем, то питання збереження за ним місця роботи та середнього заробітку регулюється іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, якщо працівник не є військовослужбовцем, підприємство зобов’язане зберігати за ним місце роботи (посаду) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення, якщо він проходить відповідні реабілітаційні заходи. Це є важливим соціальним гарантом для працівників, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Ця інформація надана головним державним інспектором відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оленою МЯЛОВОЮ.