Чи може роботодавець змінювати умови праці під час воєнного стану в Україні?

Відповідь: Так, під час дії воєнного стану в Україні діють спеціальні норми, які дозволяють роботодавцям оперативно реагувати на зміни та адаптувати умови праці. Ці зміни спрямовані на забезпечення безперебійної діяльності підприємств та організацій в умовах надзвичайних обставин. Основні положення та процедури таких змін регулюються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15 березня 2022 року (далі – Закон № 2136), а також Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України). Ці нормативні акти визначають межі допустимих змін та гарантують певний захист прав працівників.

Згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Це означає, що роботодавець має право переглядати графіки роботи, умови оплати праці, а також інші аспекти трудових відносин, якщо цього вимагають обставини.

У мирний час процедура зміни істотних умов праці вимагає більш тривалого періоду попередження працівників. Наприклад, про зміни в системі оплати праці, розмірах зарплати, пільгах, режимі роботи, встановленні або скасуванні неповного робочого часу, суміщенні професій, зміні розрядів і найменуванні посад та інших істотних умов – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Це дає працівникам час для адаптації та прийняття рішення щодо продовження роботи.

Однак, під час воєнного стану, законодавець передбачив спрощену процедуру. Роботодавець має право змінювати істотні умови праці без попередження працівника за два місяці. Зокрема, відповідно до частини другої статті 3 Закону № 2136, у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Тобто, працівник має бути повідомлений безпосередньо перед тим, як зміни набудуть чинності.

Важливо розуміти, що навіть в умовах воєнного стану, зміни умов праці повинні бути обґрунтованими та відповідати реальним потребам виробництва або забезпечення діяльності підприємства. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом шостим статті 36 КЗпП України. Це означає, що працівник має право звільнитися, якщо запропоновані умови праці його не влаштовують.

Отже, роботодавець має право змінювати умови праці працівників, враховуючи потреби виробництва чи забезпечення діяльності підприємства в умовах воєнного стану. Зміни можуть стосуватися графіка роботи, місця роботи, функціональних обов’язків тощо. Однак, це має відбуватися з дотриманням певного порядку, встановленого чинним законодавством. При цьому, нові умови праці не повинні загрожувати життю чи здоров’ю працівника, а також мають враховувати загальні принципи трудового законодавства.

Регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану спрямоване на забезпечення балансу між потребами бізнесу та захистом прав працівників. Розуміння цих змін є ключовим для обох сторін трудових відносин.