Російські окупаційні сили здійснили атаку на один з кораблів Військово-морських сил України в дельті Дунаю, вперше застосувавши для цього морський дрон. Цей інцидент, що стався в гирлі Дунаю біля пункту базування, може розцінюватися як зухвалий виклик. Корабель, що зазнав пошкоджень, є риболовецьким траулером радянської доби, одним з приблизно 400 подібних суден. У 2014 році Військово-морські сили України придбали цей траулер і переобладнали його на розвідувальний корабель. Незважаючи на наявність сучасної української розвідувальної апаратури з дальністю дії до 450 кілометрів, яка могла б використовуватися навіть з берега, сам корабель мав значні вразливості через великі габарити та низьку швидкість.

Українські ВМС намагалися забезпечити безпеку корабля, сховавши його в Дунаї, однак, попри ці заходи, російські сили завдали удару, вперше використавши морський ударний дрон. Росіяни представили цю атаку як значну перемогу, хоча, за оцінками, Україна не має значної кількості подібних суден, які могли б бути легко уражені. Максимальна швидкість цього корабля становила лише 11 вузлів (близько 20 км/год), що робило його вразливим.

На відміну від нього, інші українські кораблі є меншими, маневреними та здатними до швидкого перебазування, а швидкохідні катери можуть розвивати швидкість до 80 км/год. Варто зазначити, що це не перший випадок застосування дронів у морських конфліктах. Росіяни вже використовували повітряні дрони, такі як «Шахеди» та «Zala», проти українських катерів і кораблів у Чорному морі та Бузько-Дніпровському лиманному каналі. Також протягом останнього року російські сили застосовують FPV-дрони для перехоплення українських морських дронів.

Основна загроза від російських морських дронів полягає в їхньому потенціалі для ураження української морської інфраструктури, портів та суден, що рухаються, зокрема, через «зерновий коридор». Це стосується як українських територіальних вод, так і вод сусідніх країн. Існує ризик, що росіяни можуть захопити український дрон і використати його проти суден у територіальних водах Болгарії чи Румунії, що створює складну міжнародну ситуацію. Ризики також стосуються портової інфраструктури, розташованої не тільки на морському узбережжі, але й у гирлі Південного Бугу, аж до Миколаєва. Російські морські дрони теоретично можуть пройти річкою, якщо не буде належних захисних засобів, таких як бонові загородження. Хоча, за наявною інформацією, протидроновий захист у цих районах існує, його необхідно постійно вдосконалювати.

Крім того, війна з морськими дронами ставить під сумнів доцільність будівництва великих, ресурсномістких і габаритних корветів, які стають легкою мішенню. В умовах сучасної війни, особливо з огляду на окупацію Криму, пріоритетним завданням є розробка та використання малих, маневрених і важко виявлюваних суден, включно з безпілотними. Прикладом такої перспективної розробки є американські кораблі, подібні за довжиною до українського «Сімферополя», але зі значно меншою водотоннажністю та виготовлені з композитних матеріалів. Ці безпілотні кораблі, здатні місяцями перебувати в морі та виконувати ударні функції або завдання протиповітряної оборони, є перспективним напрямком розвитку військово-морських технологій.