Чи міг би колись хто навіть уявити, що настане страшний час і наші ночі-дні в нашій мирній країні будуть пронизані нестерпним виттям сирени!
Що рідна квітуча вкраїнська земля здригатиметься від вибухів, а нарід вмиватиметься сльозами, стікатиме кров`ю!
Що буде війна з божевільним рашистським окупантом, на якій втрачатимемо тих, кого носили під серцем, кохали до нестями, хто був сенсом життя…
Одинадцятий рік Україна в чорній хустці.
Зранена, змучена. Проте НЕСКОРЕНА!
Сьогодні – День пам`яті Захисників України, які полягли за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
Схиляємо голови в скорботі і дякуємо за те, що захищали нас.
Доземно вклоняємось родинам Героїв.