В той час, коли українці очікують рішучих дій від Заходу проти агресивних дій Кремля, котрий черговим злочином проти мирного населення вкотре продемонстрував своє бачення «миру», Європа та Америка використовують антиросійські санкції у власних інтересах.

Останні переговори між Україною та РФ, за підтримки США та європейських держав, завершилися розчаруванням. Незважаючи на попередні домовленості стосовно посилення тиску на Кремль в разі відмови від перемир’я, Трамп вкотре пішов на зустріч «другу Путіну», відмовившись вводити нові санкції. Це рішення знову зруйнувало крихку співпрацю між Брюсселем, Лондоном та Вашингтоном.

Вже зараз європейські медіа відкрито говорять про «повний розвал трансатлантичної координації» щодо санкцій, як нових, так і щодо контролю за виконанням існуючих.

«Більше не існує жодних «спільних контактів». Співпраця країн «Великої сімки» також «втратила динаміку». За таких обставин незрозуміло, як європейці та американці планують домовитися про додатковий пакет санкцій. Тим більше, деякі експерти вважають, що Трамп прагне відновити співпрацю з Росією якомога швидше», – заявив голова санкційного комітету ЄС Девід О’Салліван.

Однак, це не означає, що про санкції забули. Їх просто переосмислюють, кожен по-своєму. Зокрема, європейці обговорюють зменшення «стелі» цін на російську нафту та інші обмеження у нафтогазовій сфері.

Проте, Угорщина та Греція ще «розмірковують» над переглядом «стелі». Крім того, ці цінові обмеження запровадила «Велика сімка», і вона ж має їх переглянути. Але тут виникли проблеми з американською стороною, яка на останній зустрічі міністрів фінансів G7 заблокували пункт про зниження регульованої ціни на російську нафту. Хоча згадку про нові санкції проти РФ дозволили, що можна вважати певним прогресом, оскільки у них є власні санкційні ініціативи.

Після провалу переговорів у Стамбулі, американські сенатори вирішили взяти на себе роль «поганого поліцейського», щоб чинити тиск на російського диктатора. Тим більше, у них вже був готовий законопроєкт щодо санкцій від сенаторів Грема та Блументаля.

Американський законопроєкт, написаний ще 1 квітня, спочатку не сприймався серйозно. Проте зараз він стає безальтернативним способом для збереження репутації США у світі. Навіть держсекретар Рубіо згадує про цей двопартійний документ, коли хоче пригрозити Кремлю, що свідчить про кооперацію між Рубіо та сенаторами.

Законопроєкт публічно підтримують як республіканці, так і демократи, адже співавтором є демократ Блументаль. Двопартійна підтримка є рідкісним явищем для США, але ця ініціатива сприймається саме як республіканська.

Ліндсі Грем, ініціатор «Акту про санкції проти Росії 2025 року», проводить активну медійну кампанію на підтримку ініціативи, публікуючи звернення на сайті The Wall Street Journal.

Він наголосив, що закон має 82 голоси на підтримку, а мета його – перетворити Росію на «торговий острів». Сенатор вважає, що Кремль має надати реальні мирні пропозиції, інакше отримає потужні санкції.

«Законопроєкт перетворить Росію на «торговий острів», обклавши 500% митами будь-яку країну, яка купує московські енергоносії. Наслідки варварського вторгнення Росії мають стати реальністю для тих, хто її підтримує. Якщо Китай чи Індія припинять купувати дешеву нафту, військова машина Путіна зупиниться», – пише сенатор.

Знову всі рішення республіканців залежать від волі американського президента, хоча кількість тих, хто готовий піти проти волі Трампа, зростає.

«Я нічого не чекаю. Я думаю, що ми повинні винести це на обговорення і покарати Путіна. Мені цілком зрозуміло, що Путін водить нас за ніс уже кілька місяців, і я не думаю, що Сполучені Штати Америки повинні це терпіти», – закликає Тодд Янг, сенатор-республіканець від Індіани.

Чи є ініціатива Грема лише піар-кампанією, чи її прийняття є реальною перспективою? В Україні думки розділилися.

Позитивні оцінки

Ініціатива Ліндсі Грема викликала вкрай протилежні думки серед українських експертів та користувачів Фейсбуку. Одні кажуть, що «вже не вірять» у обіцянки санкцій, інші вважають законопроєкт спробою передвиборчої агітації Грема, який грає роль «нового Маккейна».

Дехто вважає, що він координує свою діяльність з Трампом та Рубіо, розігруючи «виставу» з «добрим та поганим полісменом». Треті нагадують, що РФ є лише приводом для введення нових мит, спрямованих проти Китаю, ЄС та інших.

Вашингтонський кореспондент Voice of America Остап Яриш дає свої інсайди.

«В американському Сенаті помітно зростає нетерплячість щодо введення санкцій проти Росії. Двопартійний законопроєкт республіканця Ліндсі Грема і демократа Річарда Блументаля зібрав підтримку вже 81 сенатора зі 100 (вже 82, – УНІАН). В ці дні у Вашингтоні обʼєднати стількох сенаторів довкола якоїсь ідеї – завдання вкрай непросте», – пише він.

Журналіст розглядає ініціативу «торгового острову» як цілком серйозну та реалістичну, а не як банальний піар. Більше того, він навіть називає приблизні дедлайни для голосування.

«Деякі сенатори наполягають на голосуванні за санкції після вихідного Дня памʼяті (Memorial Day). Цього року він припадає на 26 травня», – зазначає Остап Яриш.

Українські офіційні джерела нічого не коментують, проте посол України у США Оксана Маркарова публікує фото своїх відвідин Конгресу, з натяком на цю двопартійну ініціативу.

Український громадський діяч Валерій Пекар акцентує увагу на «обережному оптимізмі».

«Без зайвих очікувань, але є позитивні сигнали. Одна людина може це обнулити, але інші люди мають цьому завадити», – написав він у Фейсбуці.

Кирило Сазонов вважає, що Трамп навмисно так себе поводить, щоб його вважали «наївним та дурним», а насправді той «плете інтриги» проти Кремля, готуючись встромити «черенок від лопати» у спину Путіну.

«Найбільша помилка на переговорах або під час плетіння інтриг – виглядати розумним. Бути розумним потрібно, а виглядати краще невинним і дурним. Зображує дурнуватого, клянеться “другу путіну” в дружбі, розповідає про плани на майбутнє, виступає проти санкцій. А в цей час хитрі сенатори з мотузкою та ножицями заходять із флангів та з тилу. І сумний Трамп каже: “Пробач, Вово. Я тебе поважаю, але Сенат – такі звірюки”», – пише він.

Наприкінці цього «сценарію» Трамп «витаскує черенок лопати зі спини Путіна», й каже, що «не хотів, щоб все так завершилося». Втім, інші коментатори налаштовані переважно скептично щодо американських санкцій.

Скептичні оцінки

Песимістичні настрої щодо ініціатив Грема у Сенаті домінують серед оцінок експертів та експосадовців. Так, політичний експерт Андрій Городницький називає цей процес «геополітичним фарсом».

«Америка знову на підтанцьовках у великій геополітичній виставі. Бо це не позиція Білого дому — це театральна репетиція на випадок провалу великої домовленості», – іронізує експерт.

Також експерт критикує позицію демократів: «Ви там тримайтесь, а ми покричимо з трибуни».

Не менш скептичним, але щодо інших нюансів, є інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Цього ніколи не станеться. Цими санкціями можна лякати, так. Але вони ніколи не будуть введені. Бо це означало б введення мит на рівні 500% на товари з Китаю і Індії», – зауважує він.

Сергій Фурса додає, що мотиви Трампа то «тема для окремої розмови, а може навіть медичної дисертації (чи розслідування ФБР)», але «факт є фактом».

«Але чи означає це, що тиснути не треба?… Ні. Бо найбільший подарунок, який Трамп зробив Путіну і російський економіці – він дав їм віру, що вони можуть перемогти, і все скоро закінчиться», – завершує інвестбанкір.

Оцінки «посередині»

Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, підсумовує, що американці все ж введуть антиросійські санкції – але не зараз і не у вигляді 500%-х мит.

«Мита у 500% виглядають нереалістично. Їх навряд чи запровадять, адже це будуть мита проти Індії, Китаю, Туреччини, Євросоюзу», – вважає він.

Експерт зауважує, що США потроху рухаються у вірному напрямку, але це буде виглядати, ймовірно, як «гра», коли Трамп казатиме, що він проти, а «це все сенатори».

Але головні складнощі почнуться у Палаті представників, де буде важче зібрати 2/3 голосів – «але не неможливо».

На думку експерта, процес активізувався після підписання угоди про надра, яку теж підкинув Зеленському Грем. Тобто, це не просто піар – це планомірна робота американського сенатора, що, ймовірно, пов’язано з його власною передвиборчою кампанією до Сенату.

При цьому американські санкційні ініціативи варто розглядати у контексті з європейським 18-м пакетом та ініціативами G7. Адже лише разом вони можуть досягти дійсно руйнівного ефекту для Кремля.

Європейська відповідь Грему

Європа теж пропонує власні санкційні ініціативи. І хоча його не підтримують поки що Греція та Угорщина, мова йде про потужні обмеження проти російської нафти та енергоресурсів загалом, але й не відмовляються.

Плюс, ЄС вчиться у Трампа «митним війнам» і «тестує» інструмент заборонних мит у розмірі 100% проти російських та білоруських добрив, які вільно надходили на західні ринки ще з часів «Зернової угоди» між Україною та РФ у 2022 році.

Іван Ус цей новий підхід з митами вважає «досить ефективним», а обмеження на добрива – «болючими».

Він поведінку ЄС називає «тактикою тисячі порізів», коли один «поріз» не є «вбивчим», проте всі разом дають результат.

А обмеження щодо російського газу опосередковано спрямовані проти США – бо блокують можливість перезапуску «Північних потоків», на які претендують американські компанії в якості посередників. Так само, як і санкції Грема опосередковано зачіпають ЄС. Такий собі «санкційний уроборос».

«Реформа Павлова 2.0»

Виглядає так, що щось європейці та американці точно приймуть для тиску на Кремль. Не зрозуміло тільки що, коли та у якому форматі (саме як санкції, або вже як мита). Тим не менш, як скептики, так і оптимісти фіксують складне економічне становище РФ.

«Зараз РФ займає частку у 13% на ринку газу ЄС. Саме через ці 13% ЄС й може отримати підвищені мита за законопроєктом Грема. Через це Газпром планує на 40% скоротити свій офіс. Також очікується підвищення цін на газ для росіян на 230%», – каже Іван Ус.

Також він наполягає, що до кінця року у РФ залишиться лише три опції для швидкого поповнення бюджету.

«В них взагалі зараз вибір обмежений – підняти ціни на комуналку, скоротити соціальні видатки на пенсії й зарплатню бюджетникам або експропріювати 60 трильйонів рублів з депозитів у банках», – пояснює фахівець з економіки.

Загалом, пан Ус вважає, що санкції будуть. Але він скептичний щодо їх масштабів, адже ЄС досі дуже залежний від російських ресурсів, хоча й шукає альтернативи, а у США є Трамп як стримуючий фактор.

«Уже четвертий рік триває війна. Вижити Кремлю вдалося лише завдяки збереженню експорту. У разі прийняття законопроєкту Грема такі країни – а це, у першу чергу, КНР та Індія, отримують шалену демотивацію купляти щось у РФ», – підсумовує експерт.

Санкційні ініціативи у США та ЄС є паралельними процесами, а не спільною роботою, що значно послаблює їхній ефект. Самі ж ці ініціативи зачіпають часто не лише Кремль, але й опосередковано інші західні країни. Тим не менш, і республіканці у Вашингтоні, і європейці у своїх столицях – всі поступово приходять до думки, що Путін усі зволікання сприймає лише як ознаку слабкості та дозвіл робити в Україні все, що заманеться.

Єдиний фактор, який блокує ці процеси – сам Трамп. Але під тиском зсередини та ззовні США нові санкції стають лише питанням часу. Хоча вони навряд будуть дійсно вбивчими, російський «колос на нафтових ногах» вже похитнувся, і навіть втрата ринку для добрив для нього тепер є болючою.

Андрій Попов