Головне управління ДПС в Одеській області інформує про земельний податок, який, згідно з Податковим кодексом України, є обов’язковим платежем для власників земельних ділянок та землекористувачів. Розглянемо детальніше, хто є платником цього податку та які об’єкти оподаткування.

Платники земельного податку:

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПКУ, платниками земельного податку є:

власники земельних ділянок та земельних часток (паїв);

землекористувачі, які використовують земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Об’єкти оподаткування земельним податком:

Згідно зі ст. 270 ПКУ, об’єктами оподаткування земельним податком є:

земельні ділянки, що перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у володінні на праві постійного користування.

Підставою для нарахування земельного податку, згідно зі ст. 286 ПКУ, є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, що посвідчують право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до ст. 287 ПКУ, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування, плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні протягом року.

При переході права власності на будівлю, споруду, податок за земельні ділянки, на яких вони розташовані, сплачується з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).

Згідно зі ст. 125 ЗКУ, право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Державна реєстрація здійснюється у Державному земельному кадастрі (ст. 202 ЗКУ).

Щодо багатоквартирних будинків, згідно із Законом № 417, співвласники (власники квартир та нежитлових приміщень) є співвласниками спільного майна, зокрема, прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (ст. 382 ЦКУ).

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток (ст. 12 Закон № 417).

Власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку сплачує податок за площі під цими приміщеннями з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).

Отже, особу, яка володіє нерухомістю на земельній ділянці, права на яку не оформлені, не можна вважати платником земельного податку до моменту виникнення відповідних прав, зафіксованих у Державному земельному кадастрі.

У випадку багатоквартирного будинку, платником земельного податку виступає особа, на яку здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під будинком (установа, організація, ОСББ), з моменту такої реєстрації.

Головне управління ДПС в Одеській області

тел.: (048) 705-60-18

Громада у соцмережах: